Японія відновлює ядерну енергетику: найбільша АЕС у світі після Фукусіми відкриває нову еру

Японія відновила роботу найбільшої у світі атомної електростанції Касівадзакі-Каріва вперше після катастрофи на Фукусімі в 2011 році, яка змусила країну закрити всі свої реактори. Запуск шостого реактора на АЕС, що розташована на північний захід від Токіо, став можливим попри побоювання місцевих жителів щодо безпеки. Оперативне використання цього реактора планується вже наступного місяця. Щодо сьомого реактора, то його введення в експлуатацію не планується до 2030 року. У той же час існує можливість виведення з експлуатації інших п'яти реакторів, що значно зменшить загальну потужність станції. Раніше, коли працювали всі сім реакторів, загальна потужність станції становила 8,2 Гігавата. Тепер, після скорочення кількості активних реакторів, потужність АЕС буде значно меншою.

Японія, країна, що значною мірою залежить від імпорту енергоресурсів, була однією з перших на планеті, хто активно використовував атомну енергетику. Однак після катастрофи на Фукусімі, спричиненої потужним землетрусом 2011 року, всі 54 реактори в країні були зупинені. Землетрус і його наслідки призвели до аварії на АЕС Фукусіма, яка стала однією з найбільших ядерних катастроф в історії людства. До трагедії атомна енергетика покривала майже 30% потреб Японії в електричній енергії, а планувалося збільшити цю частку до 50% до 2030 року. Однак після катастрофи на Фукусімі було розпочато масштабну перебудову ядерної енергетики в країні.

З 2015 року Японія знову почала запускати деякі свої атомні реактори. На сьогодні в країні працює 15 з 33 наявних реакторів. АЕС Касівадзакі-Каріва стала першою серед станцій, що належать компанії Tepco, яка була відновлена після аварії на Фукусімі. Важливо зазначити, що Tepco також була власником АЕС Фукусіма. Станом на 2023 рік атомна енергетика покриває лише 8,5% енергетичних потреб Японії. Уряд країни має план, згідно з яким до 2040 року цей показник має досягти 20%. Прем'єр-міністр Японії, Санае Такаїчі, підкреслила важливість ядерної енергетики для забезпечення енергетичної самодостатності країни, особливо на фоні зростання попиту на енергію через розвиток дата-центрів і виробництво напівпровідників.

Водночас витрати на експлуатацію атомних реакторів значно зросли, частково через нові перевірки безпеки, що потребують великих інвестицій від енергетичних компаній. Після аварії на АЕС Фукусіма японський уряд значно посилив стандарти ядерної безпеки, а NRA (урядовий орган, створений у 2012 році) тепер контролює відновлення роботи атомних станцій по всій країні. Наслідки катастрофи на Фукусімі також змінили ставлення громадськості до атомної енергетики, яка до того вважалася надійним і стабільним джерелом енергії. Тисячі японців подали колективні позови проти компанії Tepco та уряду, вимагаючи компенсацій за матеріальну та моральну шкоду, а також за проблеми зі здоров'ям, які, за їх словами, виникли через опромінення.

Довіра громадськості до ядерної енергетики була підірвана численними скандалами, пов'язаними з неналежним поводженням із конфіденційною документацією, що стосувалася не тільки АЕС Фукусіма, а й АЕС Касівадзакі-Каріва. Наприклад, на початку цього місяця NRA була змушена призупинити розгляд питання про поновлення роботи ядерних реакторів на АЕС Хамаока, що належить компанії Chubu Electric, після того як було виявлено, що компанія маніпулювала даними про землетруси в своїх випробуваннях.

У контексті відновлення роботи японських атомних станцій тривають дискусії щодо безпеки ядерної енергетики у світі. В Україні, де енергетична система значною мірою залежить від атомних електростанцій, таких як Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька АЕС, також піднімається питання безпеки. Експерт з ядерної енергетики Ян Ванде Путте з "Грінпіс" попередив, що українські атомні станції вразливі до ударів з боку російських військ. У разі знеструмлення однієї з таких станцій може виникнути серйозний ризик технічного блекауту, що матиме катастрофічні наслідки.

Аналіз: відновлення АЕС у Японії між енергетичною потребою та суспільною недовірою

Я розглядаю запуск шостого реактора АЕС «Касівадзакі-Каріва» як прагматичний крок японського уряду в умовах зростання енергетичних потреб та залежності від імпорту. Водночас цей крок не означає повноцінного повернення країни до довоєнної ядерної моделі, адже фактична потужність станції суттєво зменшена, а доля інших реакторів залишається невизначеною.

Факти свідчать, що атомна енергетика Японії досі не відновила свої позиції: 15 працюючих реакторів із 33 та лише 8,5% у загальному енергобалансі. Навіть за реалізації урядових планів до 2040 року цей показник не досягне рівнів, що існували до катастрофи на Фукусімі.

Окремо варто враховувати посилений контроль з боку NRA та зростання витрат на безпеку, які обмежують темпи перезапуску реакторів. Скандали навколо маніпуляцій з даними лише підсилюють суспільну недовіру та ускладнюють процес ухвалення рішень.

На мою думку, відновлення роботи японських АЕС є радше елементом довгострокової стратегії енергетичної стабільності, ніж ознакою повного повернення до ядерної енергетики. Досвід Японії демонструє, що після масштабних аварій ключовими залишаються не лише технічні рішення, а й прозорість, контроль та довіра суспільства.

Підписуйтесь на наш Телеграм канал

Підписуйтесь на наш канал і будьте в курсі всіх останніх подій України та Світу

Відкрити канал

Джерела:

• Найбільша АЕС в світі: Японія повертається до ядерної енергії після катастрофи на Фукусімі