Нафтовий ринок під загрозою: чи чекає світ новий шок, як у 2022 році?

Світовий нафтовий ринок знову стикається з новими викликами, пов'язаними з ескалацією конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном. Це може призвести до серйозних перебоїв у постачанні нафти з Близького Сходу, що вже спричинило зростання цін. Спостерігачі хвилюються, що цей конфлікт може стати причиною нової енергетичної кризи, схожої на ситуацію 2022 року.

Чотири роки тому початок військової агресії Росії проти України спричинив стрімке зростання цін на нафту. За короткий період вартість бареля нафти підскочила на 50%, перевищивши позначку 100 доларів за барель, а ціни на бензин зросли з близько 3,50 до 5 доларів за галон. Така динаміка була зумовлена ризиком скорочення виробництва нафти в Росії, яка тоді експортувала близько 3 мільйонів барелів на день.

На сьогодні, як повідомляє CNN, новий конфлікт, пов’язаний з Іраном, став загрозою для постачання приблизно 20 мільйонів барелів нафти на добу з регіону Близького Сходу. Однак реакція ринку виявилася поміркованою: у понеділок ціни на нафту піднялися лише на 6%, а у вівторок зросли ще на 7% – до 76 доларів за барель. Ціни на бензин водночас збільшилися на 11 центів, до 3,11 доларів за галон.

Аналітики пояснюють цю ситуацію кількома ключовими чинниками. По-перше, конфлікт ініційований США, що теоретично дозволяє швидко завершити військові дії. Крім того, політичні фактори можуть впливати на стабільність ринку: на тлі зростання витрат на життя та наближення проміжних виборів у США підвищення цін на пальне може негативно позначитися на рейтингу республіканців. Тому учасники ринку очікують, що конфлікт може бути короткочасним.

По-друге, сучасна пропозиція нафти перевищує показники 2022 року. Тоді попит різко зростав через відновлення економік після пандемії. Наразі країни ОПЕК+ збільшили видобуток, створивши профіцит на ринку. Експерти зазначають, що на даний момент на ринку є «більше нафти, ніж попиту на неї», що допомагає стримувати коливання цін.

Незважаючи на помірковану реакцію ринку, ризики залишаються високими. Іран є меншим виробником нафти порівняно з Росією, проте війна в його регіоні зачіпає значно ширшу територію. Під загрозою опинилися ключові нафтові об’єкти союзників США – Кувейт, Катар та Саудівська Аравія, остання з яких є найбільшим експортером нафти у світі.

Важливим фактором залишається Ормузька протока, через яку проходить кожен п’ятий барель нафти у світі. За даними S&P Global, у неділю через протоку пройшло лише п’ять танкерів, порівняно з середніми 60 на день. Бойові дії змушують судновласників і страхові компанії уникати цього маршруту, що створює додаткові проблеми для постачання.

Фахівці попереджають, що якщо транспортування нафти через Ормузьку протоку залишатиметься обмеженим або припиниться, це може стати найбільшим збоєм у постачанні нафти в історії. У 2022 році частково стримати зростання цін вдалося завдяки рекордному вивільненню 180 мільйонів барелів зі Стратегічного нафтового резерву США. Наразі такі заходи не плануються, а стратегічні запаси нафти США на 30% менші, ніж у лютому 2022 року, що значно обмежує можливості швидкого реагування.

Рішенням у цій ситуації залишається тривалість конфлікту. Ринки останніх років звикли до геополітичних загроз, які не викликали значних перебоїв у постачанні. Проте у разі тривалого конфлікту за участю Ірану світ може зіткнутися з новою масштабною енергетичною кризою, порівнянною або більшою за ту, що сталася у 2022 році.

Станом на 3 березня 2026 року ціни на нафту продовжили зростання. Ескалація конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном посилила побоювання щодо перебоїв у постачанні з Близького Сходу. Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) вже загрожує підвищити вартість нафти до 200 доларів за барель, орієнтуючись на критично важливу нафтову інфраструктуру для глобальних поставок.