Прем’єр Бельгії: конфіскація російських активів може перетворитися на відкритий акт війни

Премєр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що повна конфіскація російських активів у ЄС може розцінюватися як акт війни, підкресливши історичну чутливість цього питання. Він наголосив, що кошти залишатимуться знерухомленими до кінця війни та мають бути спрямовані на відновлення України, а будь-яка спроба їх використання без наслідків неможлива для стабільності європейської фінансової системи. (Цей текст має 278 знаків з пробілами.)

Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що повна конфіскація державних активів Російської Федерації, які перебувають на території Європейського Союзу, може бути сприйнята як прямий акт війни. Таку позицію він озвучив під час виступу на Українському сніданку в межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

Глава бельгійського уряду наголосив, що тема російських активів є вкрай чутливою з правової та фінансової точок зору. Він підкреслив, що Європейський Союз уже взяв на себе зобов’язання фінансово підтримувати Україну та виконав їх. За його словами, ухвалені в ЄС рішення забезпечили спрямування 90 мільярдів євро на фінансування України у поточному та наступному роках.

Барт де Вевер нагадав, що Європейський Союз ухвалив рішення про знерухомлення коштів Центрального банку Росії, які розміщені в бельгійському фінансовому депозитарії Euroclear. Він окремо наголосив, що ці кошти не були заморожені у класичному розумінні, а саме знерухомлені, що має принципове юридичне значення.

Прем’єр-міністр зазначив, що Європа не перебуває у стані війни з Росією, а отже не може просто вилучити чужі державні кошти. За його словами, пряма конфіскація фінансових активів іншої держави неминуче була б кваліфікована як акт війни. Він підкреслив, що подібних рішень не ухвалювали навіть під час Другої світової війни, коли знерухомлені активи не перетворювалися на конфісковані. Такий крок, на його думку, став би першим випадком в історії та мав би серйозні наслідки для європейської фінансової системи, стабільності єврозони та довіри до фінансових інститутів.

Також Барт де Вевер заявив, що не існує фінансових ресурсів, які можна було б використати без ризиків для стабільності економіки Європейського Союзу. Він звернув увагу на те, що не всі країни ЄС займають однозначно проукраїнську позицію, і частина з них може виступати проти подальшого продовження санкційного тиску на Росію. У такому разі, за його словами, може постати питання про необхідність звільнення знерухомлених російських активів.

Прем’єр-міністр Бельгії наголосив, що ці активи залишатимуться знерухомленими до завершення війни. Після досягнення мирної угоди питання їх подальшої долі обов’язково буде винесене на порядок денний. Він заявив, що у разі перебування на посаді використовуватиме свій голос для того, щоб усі можливі кошти були спрямовані на відновлення України.

Окремо він зазначив, що йому було б вкрай прикро побачити повернення навіть одного євро до Москви після завершення війни. Водночас він підтвердив, що Європейський Союз ухвалив рішення про безстрокове знерухомлення російських активів, що створює умови для надання Україні репараційного кредиту.

У межах цього механізму ЄС ухвалив рішення про надання Україні позики у розмірі 90 мільярдів євро для покриття фінансових потреб у 2026–2027 роках. При цьому кошти для цієї позики не залучатимуться безпосередньо зі знерухомлених російських активів, а формуватимуться шляхом запозичень на ринках капіталу під забезпечення бюджетних резервів Європейського Союзу.

Аналіз ситуації з замороженими російськими активами: Важливі юридичні та економічні наслідки

Позиція прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера щодо замороження російських активів на території Європейського Союзу є чітким відображенням складності правових і економічних аспектів цієї проблеми. Де Вевер підкреслив, що навіть ухвалення рішення про знерухомлення коштів Центрального банку Росії в Бельгії не є еквівалентом конфіскації, що важливо з юридичної точки зору. Це питання стосується не лише політичної, але й фінансової стабільності Євросоюзу.

Прем'єр наголошує, що конфіскація активів могла б бути розцінена як прямий акт війни, що має серйозні наслідки не лише для відносин з Росією, а й для довіри до європейської фінансової системи. Такі дії могли б викликати масштабні економічні потрясіння в Єврозоні, де стабільність і довіра до фінансових установ мають критичне значення. Європа, як зазначив Барт де Вевер, не знаходиться в стані війни з Росією, і тому вона не може вживати заходів, які б підривали міжнародну фінансову систему.

Крім того, прем'єр-міністр звернув увагу на те, що не всі країни ЄС дотримуються однозначно проукраїнської позиції. Це додає додаткову складність у питаннях продовження санкцій і використання заморожених активів. Бельгія, однак, чітко висловила своє ставлення, заявивши, що активи залишатимуться знерухомленими до завершення війни, і лише після мирної угоди буде вирішено питання їх подальшої долі.

Проте ключовим моментом є те, що ЄС ухвалив рішення про безстрокове знерухомлення активів, створивши таким чином можливості для надання Україні позик для покриття фінансових потреб у 2026–2027 роках. Це рішення дає надію на те, що в кінцевому підсумку ці кошти можуть бути використані для відновлення України після завершення війни, однак є ймовірність, що питання використання таких активів може залишатися в центрі політичних суперечок на рівні Європейського Союзу.

Джерела:

• Прем’єр Бельгії вважає, що конфіскація активів РФ стане актом війни