Розкрито нові деталі: як Сійярто налагоджував таємні контакти з РФ проти України

Оновлені матеріали розслідування показують, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто активно узгоджував із російськими партнерами дії, спрямовані на блокування європейської підтримки України та просування інтересів Кремля. Записи розмов підтверджують передачу стратегічної інформації та спроби впливу на рішення ЄС, що викликало різке обурення європейських чиновників.

Європейський журналістський проєкт оприлюднив оновлені матеріали розслідування, які демонструють, що міністр закордонних справ Угорщини :contentReference[oaicite:0]{index=0} протягом тривалого періоду координував із російською стороною дії, спрямовані на ускладнення європейського курсу України та ухвалення рішень, вигідних Кремлю. До публікації долучилися кілька ключових розслідувальних платформ, що підтвердили достовірність записів телефонних розмов між Сійярто та главою МЗС РФ :contentReference[oaicite:1]{index=1} за 2023–2025 роки.

Матеріали свідчать, що угорська дипломатія неодноразово погоджувала з Москвою свої вето та низку позицій у межах Європейського Союзу. Раніше було встановлено, що на особисте прохання Лаврова Сійярто намагався вплинути на вилучення зі санкційного переліку ЄС родички російського бізнесмена :contentReference[oaicite:2]{index=2}.

У записах зафіксовано, що Сійярто під час багатьох контактів передавав Лаврову інформацію про очікувані кроки держав ЄС щодо посилення тиску на РФ, а також обговорював дії, здатні завадити Україні та зміцнити позиції Кремля. Під час засідання :contentReference[oaicite:3]{index=3} 14 грудня 2023 року угорський міністр у перерві між сесіями інформував Москву про підхід, який Будапешт планував застосувати під час переговорів щодо України та Молдови. Попри це, схема не спрацювала — прем’єр-міністр Угорщини :contentReference[oaicite:4]{index=4} залишив залу перед ухваленням рішення, і лідери підтримали його без його участі.

2 липня 2024 року, невдовзі після візиту Орбана до Києва, Сійярто знову провів розмову з Лавровим, детально виклавши зміст переговорів з українською стороною. Окремо обговорювалося питання організації наступного візиту Орбана до Москви напередодні саміту :contentReference[oaicite:5]{index=5} у :contentReference[oaicite:6]{index=6}, коли Угорщина щойно розпочала головування в :contentReference[oaicite:7]{index=7}. Ці плани приховували як від інституцій ЄС, так і від НАТО, що спричинило різке невдоволення європейських посадовців.

Запис підтверджує, що угорська сторона намагалася представити Орбана як нібито представника держави–голови Ради ЄС, хоча відповідного мандату він не мав. Один із високопосадовців ЄС зазначив, що дії Будапешта створювали умови для введення Євросоюзу в оману.

У матеріалах міститься також епізод, де Лавров просить Сійярто передати Кремлю документ із вимогами ЄС до України у межах переговорів щодо прав нацменшин. Угорський міністр одразу погодився, хоча документ уже був відкритим. За оцінками представника інституцій ЄС, імовірно, йшлося про переговорну рамку.

У розмові від 17 червня Сійярто пояснював, як Будапешт використовує тему нацменшин для тиску на Україну. Лавров пропонував пов’язати це з тезою про «захист російськомовних», створюючи додаткові бар’єри для євроінтеграції України. Сійярто наголошував, що це нібито відповідає принципам :contentReference[oaicite:8]{index=8}.

У матеріалах також згадується узгодження позицій між Сійярто та словацьким міністром :contentReference[oaicite:9]{index=9} щодо блокування 18-го пакета санкцій ЄС проти РФ.

Окремо наведено дані про витік розмови осені 2025 року між Орбаном та президентом РФ :contentReference[oaicite:10]{index=10}. У низці європейських столиць, що підтримують Україну, отриману інформацію щодо постійної координації між Будапештом і Москвою назвали неприйнятною та небезпечною для безпеки Європи.

Мислення автора: Наслідки розслідування щодо угорської дипломатії

Оновлені матеріали журналістського розслідування свідчать про систематичну координацію угорського міністра закордонних справ із російською стороною у питаннях, що могли ускладнити європейський курс України та посилити позиції Кремля. Записи телефонних розмов підтверджують передачу інформації про європейські рішення та узгодження дій, спрямованих на блокування санкцій проти РФ.

Особливо показовими є епізоди, коли угорська дипломатія намагалася впливати на санкційні списки ЄС та представити Угорщину як керівника переговорних процесів без відповідного мандату. Це створювало ризики введення інституцій ЄС в оману і викликало занепокоєння у європейських столицях, що підтримують Україну.

Матеріали також демонструють використання теми нацменшин для політичного тиску на Україну та узгодження позицій із іншими державами щодо блокування санкційних пакетів. Незважаючи на спроби впливу, деякі ініціативи не були реалізовані через втручання інших лідерів ЄС, що свідчить про обмежений ефект таких дій.

Загалом розслідування підкреслює необхідність посилення прозорості дипломатичних контактів у межах ЄС та ретельного контролю за можливим зовнішнім впливом на рішення, які стосуються безпеки континенту та підтримки України.