Китай міг приховати понад 100 міжконтинентальних ракет у підземних шахтах — Reuters

За даними проекту звіту Пентагону, Китай, ймовірно, розмістив більше 100 міжконтинентальних балістичних ракет у нових шахтних комплексах, що значно посилює його ядерний потенціал. Про це повідомляє агентство Reuters, яке ознайомилось із документом. Згідно з цими даними, Пекін не виявляє готовності до переговорів з контролю за озброєннями, незважаючи на ініціативи США в цій сфері.

Відповідно до звіту, Китай активно розширює та модернізує свої ядерні арсенали з темпами, що значно випереджають інші ядерні держави. Це підтверджується даними "Бюлетеня атомних вчених", який також фіксує безпрецедентні темпи ядерної експансії Китаю. Однак китайська влада називає подібні заяви спробами "очорнити та дискредитувати Китай" та маніпулювати міжнародною спільнотою.

Проект звіту зазначає, що Китай, ймовірно, розмістив понад 100 твердопаливних міжконтинентальних балістичних ракет DF-31 у шахтних комплексах, розташованих поруч з кордоном з Монголією. Пентагон вже раніше інформував про наявність таких ракетних полів, однак без уточнення кількості. Коментарів від Пентагону не було отримано.

Попри заяви президента США Дональда Трампа про можливу співпрацю з Китаєм і Росією в галузі денуклеаризації, звіт Пентагону підкреслює, що Пекін не виявляє зацікавленості в подібній співпраці. "Ми продовжуємо спостерігати відсутність бажання з боку Китаю проводити всебічні переговори щодо контролю над озброєннями або здійснювати конкретні кроки в цьому напрямку", — зазначається в документі.

Водночас Китай підкреслює, що його ядерна стратегія є оборонною. Влада Китаю стверджує, що підтримує ядерні сили на мінімальному рівні, необхідному для забезпечення національної безпеки, та дотримується мораторію на ядерні випробування. Крім того, Китай заявляє, що дотримується політики "невикористання ядерної зброї першим".

Згідно з оцінками Пентагону, на 2024 рік Китай матиме близько 600 ядерних боєголовок, що свідчить про "повільніші темпи виробництва порівняно з попередніми роками". Однак до 2030 року їх кількість може перевищити 1000 одиниць.

Звіт також акцентує увагу на ситуації з Тайванем. Згідно з документом, Китай очікує на здатність вести війну з Тайванем і виграти її до кінця 2027 року. Пекін, який вважає Тайвань частиною своєї території, не відмовляється від застосування сили для "возз'єднання". У документі згадуються можливі сценарії застосування ударів на відстані від 1500 до 2000 морських миль, що може значно вплинути на військову присутність США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Звіт був оприлюднений на фоні завершення дії договору СНО-3 — останньої угоди між США та Росією щодо обмеження стратегічних ядерних озброєнь. Експерти попереджають, що припинення цієї угоди може стати каталізатором нової гонки ядерних озброєнь за участю трьох держав. "Більше ядерної зброї і відсутність дипломатії не зроблять безпечнішими ні Китай, ні Росію, ні Сполучені Штати", — зазначив виконавчий директор Асоціації контролю над озброєннями Деріл Кімбалл.

У звіті також згадується про антикорупційні чистки в Китаї, ініційовані лідером КНР Сі Цзіньпіном, які торкнулися Народно-визвольної армії Китаю. Згідно з даними Пентагону, ці чистки можуть тимчасово вплинути на ядерну готовність країни, але водночас вони закладають основу для довгострокових покращень у військовій сфері. За останні 18 місяців було розслідувано або звільнено щонайменше 26 високопосадовців з державних оборонних компаній Китаю, що призвело до зниження доходів військово-промислового комплексу.

Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що Росія та Китай можуть здійснити скоординовану атаку на Європу та Тайвань. "Ми також спостерігаємо глобальну взаємодію між Китаєм і Росією. Китай орієнтується на Тайвань, і я переконаний, що якщо Китай прийме військові дії, він може впливати на Росію під керівництвом Путіна, щоб та тримала нас зайнятими в Європі", — заявив Рютте.

Аналіз ситуації з ядерними озброєннями Китаю: Поглиблення загрози та відсутність дипломатії

За останніми даними Пентагону, Китай продовжує активне розширення свого ядерного потенціалу. Розміщення понад 100 міжконтинентальних балістичних ракет в нових шахтних комплексах свідчить про серйозне зміцнення ядерної інфраструктури країни. Це не лише підвищує потенціал Китаю в контексті ядерної загрози, але й створює додаткові ризики для міжнародної безпеки, оскільки Пекін не виявляє готовності до конструктивних переговорів з іншими ядерними державами.

Дані звіту також вказують на те, що Китай не зацікавлений у співпраці з США чи Росією в рамках контролю над озброєннями, що є важливим фактором у контексті глобальної безпеки. Відсутність діалогу на такому рівні, а також наміри зберігати ядерний арсенал на мінімальному рівні для національної безпеки, вказують на непередбачувану ситуацію в майбутньому, де дипломатичні зусилля можуть бути марними.

Незважаючи на заяви про оборонну стратегію Китаю, прогнозоване зростання кількості ядерних боєголовок до 1000 одиниць до 2030 року демонструє його готовність до довгострокової ядерної ескалації. У контексті можливого збройного конфлікту з Тайванем Китай може спробувати збільшити свою військову присутність, що також негативно вплине на стабільність у регіоні.

Одним із серйозних викликів є також відсутність дипломатії, що може призвести до нової гонки ядерних озброєнь між трьома світовими державами. Ризики ядерного конфлікту значно зростають, якщо ці процеси не будуть зупинені шляхом конкретних міжнародних зусиль.

Підписуйтесь на наш Телеграм канал

Підписуйтесь на наш канал і будьте в курсі всіх останніх подій України та Світу

Відкрити канал

Джерела:

• Китай міг завантажити понад 100 міжконтинентальних ракет у шахти, - Reuters