Плани Трампа щодо Гренландії під загрозою розриву НАТО - The Economist

Заяви США щодо можливості встановлення контролю над Гренландією призвели до серйозної кризи всередині НАТО і поставили під сумнів єдність Альянсу. Намір президента Дональда Трампа придбати Гренландію за рахунок «повної та абсолютної купівлі» цієї території викликав гостру реакцію європейських союзників, що загострило трансатлантичні відносини, повідомляє видання The Economist.

17 січня Трамп оголосив про намір ввести 10%-е мито на імпорт з восьми європейських країн, які два дні тому направили свої військові контингенти до Гренландії. Президент США попередив, що ставка мита може зрости до 25% вже в червні та діяти до досягнення угоди про передачу острова під контроль США. У своєму пості в соціальних мережах Трамп звинуватив союзників у створенні «дуже небезпечної ситуації для безпеки, захисту та виживання нашої планети».

Переговори між представниками США та Данії, які відбулися минулого тижня, не дали результату. Одночасно в Гренландії та Данії пройшли масові протести з гаслом «територія не продається». Європейські лідери різко відреагували на загрози Трампа щодо мит. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що «жодне залякування чи погроза не вплинуть» на позицію Європи. Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон наголосив, що ЄС не дозволить себе шантажувати, а керівник уряду Великої Британії Кір Стармер назвав дії США «абсолютно хибними». Лідери Євросоюзу пообіцяли провести консультації і підготувати відповідь на цю ситуацію.

Крах колективної безпеки

Конфлікт навколо Гренландії порушує не лише дипломатичні відносини, але й ставить під серйозну загрозу безпеку НАТО. Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен раніше попередила, що будь-які силові дії з боку США проти країни-члена Альянсу означатимуть фактичний крах системи колективної безпеки, яка була побудована після Другої світової війни. Зростає занепокоєння, що навіть без застосування сили, потенційне «безкровне» поглинання Гренландії може підірвати довіру до статті 5 НАТО про взаємну оборону.

Колишня посланниця США при НАТО Джулі Сміт зазначила, що якщо найпотужніший член Альянсу порушить територіальний суверенітет іншої країни, це поставить під сумнів здатність НАТО ефективно протистояти Росії. Європейські уряди опиняються перед важким вибором: чи зберігати трансатлантичні зв’язки, замалюючи конфлікт, чи чинити опір, ризикуючи ескалацією і подальшим ослабленням безпеки.

Одним із можливих механізмів тиску на США з боку Європи можуть стати економічні санкції та перегляд доступу американських військових до стратегічних баз на континенті. Втрата таких об'єктів, як авіабаза Рамштайн у Німеччині, значно ускладнила б американські військові операції на Близькому Сході та в Африці. Однак деякі європейські країни побоюються, що розрив відносин із США зробить їх уразливими перед загрозами з боку Росії.

Аналітики вказують, що НАТО є надто складним об'єднанням, щоб розпустити його швидко. «Вплив на Альянс не буде миттєвим», — зазначила Сміт. «Не слід очікувати, що НАТО офіційно оголосить про закриття своїх дверей. Існує сценарій, за якого Альянс продовжуватиме діяти, хоча й без основної довіри, на якій він базувався 75 років тому».

Плани США щодо Гренландії

Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що США не відступлять від своїх намірів щодо захоплення Гренландії, аргументуючи це тим, що територія занадто вразлива, щоб забезпечити свою безпеку самостійно.

На тлі цих подій Politico повідомляє, що Європа розглядає можливість створення альтернативного безпекового альянсу без участі США замість НАТО. Такий альянс може бути сформований на основі «коаліції бажаючих» з участю України.

Аналіз: криза довіри як ключовий виклик для Альянсу

Заяви та дії США щодо можливого встановлення контролю над Гренландією виходять за межі двостороннього спору й набувають системного значення для всієї архітектури євроатлантичної безпеки. Йдеться не лише про територіальне питання, а про прецедент, який підриває базові принципи взаємної поваги до суверенітету між союзниками по НАТО.

Фактичне використання торговельних мит як інструменту політичного тиску на європейські держави створює небезпечну практику всередині Альянсу. Уперше за багато десятиліть країна-лідер НАТО прямо пов’язує економічні санкції з вимогами щодо зміни кордонів або контролю над територією союзника. Це ставить під сумнів передбачуваність і надійність спільних зобов’язань.

Окремої уваги заслуговує реакція європейських лідерів, яка свідчить про зростання готовності до колективної відповіді. Жорсткі заяви з боку Франції, Швеції та Великої Британії демонструють, що ситуація сприймається не як тактичний конфлікт, а як стратегичний виклик. Водночас відсутність результатів переговорів між США та Данією вказує на глибину розбіжностей.

З погляду безпеки, найбільш критичним є ризик ерозії довіри до статті 5 НАТО. Навіть без застосування сили сам факт тиску на країну-члена Альянсу створює сумніви щодо рівності та взаємності зобов’язань. Це послаблює стримувальний ефект НАТО й об’єктивно грає на користь держав, які зацікавлені в розколі Заходу.

Обговорення в Європі можливості формування альтернативного безпекового формату без участі США є прямим наслідком цієї кризи. Такі дискусії ще не означають негайного розпаду НАТО, однак вони фіксують зміну настроїв і прагнення до стратегічної автономії. Участь України в потенційній «коаліції бажаючих» у цьому контексті свідчить про переосмислення ролі країн, які мають реальний досвід протистояння загрозам безпеці.

Поточна ситуація показує, що конфлікт навколо Гренландії став каталізатором ширшої дискусії про майбутнє НАТО. Від того, як сторони зможуть відновити довіру та повернутися до чітких правил взаємодії, залежить стабільність не лише Альянсу, а й усієї системи міжнародної безпеки.

Підписуйтесь на наш Телеграм канал

Підписуйтесь на наш канал і будьте в курсі всіх останніх подій України та Світу

Відкрити канал

Джерела:

• Стаття 5 під питанням: плани Трампа щодо Гренландії розривають НАТО, - The Economist