Трамп залишиться ключовою фігурою в «Раді миру» після завершення президентства — NYT

Проєкт так званої «Ради миру» передбачає створення глобальної структури, яка формально матиме міжнародний характер, однак фактично зосереджуватиметься під контролем однієї особи. Згідно з проєктом статуту, який протягом останніх тижнів був розісланий до столиць різних держав, Дональд Трамп визначений першим і головним очільником цієї ради.

У пункті 3.2 статуту зазначено, що голова ради наділяється винятковими повноваженнями. Дональд Трамп матиме право накладати вето на будь-які рішення органу, самостійно формувати порядок денний засідань, запрошувати нових учасників, розпускати раду та призначати власного наступника. Таким чином ключові механізми ухвалення рішень зосереджуються в руках однієї людини.

Підтримку ініціативи вже висловили окремі держави. Серед них Угорщина, участь якої підтвердив прем’єр-міністр Віктор Орбан. Також про приєднання до Ради миру заявили Саудівська Аравія, Єгипет, Ізраїль, Білорусь, Пакистан та інші країни.

Водночас проєкт викликав критику з боку міжнародних експертів. Професор міжнародного права Кембриджського університету Марк Веллер заявив, що створення такої структури становить прямий виклик системі Організації Об’єднаних Націй. На його думку, ініціатива виглядає як спроба переформатувати світовий порядок відповідно до бачення однієї особи.

Адміністрація Дональда Трампа, представляючи Раду миру, повідомила, що діяльність нового органу не обмежуватиметься лише конфліктом у Газі. Передбачається охоплення ширшого спектра міжнародних криз. У статуті визначено, що метою ради є забезпечення стабільного миру в регіонах, які постраждали або перебувають під загрозою конфлікту, що за змістом повторює мандат ООН щодо підтримки міжнародного миру та безпеки.

Посланець з питань миру Стів Віткофф зазначив, що Рада миру має слугувати майданчиком для обміну позиціями стосовно врегулювання конфліктів у різних частинах світу. Серед напрямів обговорення названі ситуації в Україні, Росії, Ірані, Судані та Сирії.

Сам Дональд Трамп визнав, що запропонований формат фактично покликаний замінити чинні міжнародні механізми. Він заявив, що хотів би бачити більш ефективну роботу Організації Об’єднаних Націй, однак вважає створення Ради миру необхідним за нинішніх умов.

Проєкт статуту також містить фінансові умови членства. Країни, які планують залишатися в Раді миру понад три роки, мають сплатити вступний внесок у розмірі одного мільярда доларів. У Вашингтоні заявляють, що ці кошти перебуватимуть під найвищим рівнем фінансового контролю.

Окремим пунктом визначено, що Дональд Трамп може залишатися головою Ради миру навіть після завершення свого президентського терміну без обмеження в часі доти, доки сам не піде у відставку. При цьому майбутній президент США матиме право призначити представника Сполучених Штатів до складу цієї структури.

Офіційне оголошення про створення Ради миру відбулося під час заходів у Давосі. До нового органу приєдналися Марокко, Бахрейн, Аргентина, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Угорщина, Індонезія, Йорданія, Казахстан, Косово, Пакистан, Парагвай, Катар, Саудівська Аравія, Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати, Узбекистан та Монголія.

Пізніше стало відомо, що Дональд Трамп відкликав раніше надіслане запрошення прем’єр-міністру Канади Марку Карні щодо участі Канади в діяльності Ради миру.

Аналіз ініціативи "Рада миру": Під контролем одного лідера

Проєкт "Ради миру" виглядає амбіційною ініціативою, яка має на меті змінити міжнародну архітектуру миру. Однак важливо зазначити, що попри заяви про глобальний характер цього органу, фактичний контроль над ним зосереджено в руках одного лідера – Дональда Трампа. Це створює серйозні питання щодо справжньої незалежності та об'єктивності структури, яка повинна вирішувати міжнародні конфлікти.

Особливістю цієї ініціативи є величезні повноваження, надані її голові. Згідно зі статутом, Дональд Трамп може накладати вето на рішення Ради, формувати порядок денний, запрошувати нових учасників і навіть призначати свого наступника. Це суттєво обмежує демократичний процес у прийнятті рішень та може поставити під сумнів ефективність роботи такої структури.

Водночас кілька країн уже висловили готовність приєднатися до Ради миру, включаючи Саудівську Аравію, Єгипет, Ізраїль, а також Угорщину. Однак, на тлі цих заяв, проєкт уже викликав критику з боку міжнародних експертів. Зокрема, професор міжнародного права Кембриджського університету Марк Веллер підкреслює, що така структура є прямим викликом ООН і може стати спробою перерозподілу світових впливів за моделлю, яка базується на рішеннях однієї особи.

Цей проєкт, без сумніву, відображає прагнення Трампа створити альтернативу існуючим міжнародним органам, включаючи ООН. При цьому він вказує на необхідність більш ефективного механізму для миротворчої діяльності. Однак це піднімає питання про те, чи є створення такої ради справжнім кроком до миру, чи лише намаганням зміцнити власну глобальну позицію Трампа.

Зараз важливо спостерігати за подальшими кроками цієї ініціативи та оцінювати її реальний вплив на міжнародний порядок, а також реакцію міжнародного співтовариства на можливу централізацію влади в руках одного лідера.

Підписуйтесь на наш Телеграм канал

Підписуйтесь на наш канал і будьте в курсі всіх останніх подій України та Світу

Відкрити канал

Джерела:

• Трамп буде головним у "Раді миру" навіть після завершення президентського терміну, - NYT