Убивство Хаменеї: два ключові інстинкти Путіна на межі вибуху – Politico

Смерть аятоли Алі Хаменеї в Ірані викликала активізацію двох ключових інстинктів у президента Росії Володимира Путіна. Перший інстинкт пов’язаний із глибокою стурбованістю щодо збереження власної влади та безпеки режиму. Другий полягає в прагненні досягти перемоги Росії у війні проти України будь-якою ціною, зазначає видання Politico.

Кремль опублікував коротке повідомлення, у якому Путін засудив вбивство Хаменеї як «вбивство, скоєне в цинічному порушенні всіх норм людської моралі та міжнародного права». За словами журналістів, реакція президента РФ була значно більш різкою, ніж після інциденту з лідером Венесуели Ніколасом Мадуро. При цьому конкретні держави, які можуть бути причетні до нападу, не були названі.

Коріння параної Путіна

Politico провів огляд політичної історії Путіна для пояснення його нинішньої обережності та підозріливості. У Росії смерть Хаменеї порівнюють із падінням режиму Муаммара Каддафі в Лівії. Журналіст Михайло Зигар зазначає, що у 2011 році вбивство Каддафі викликало сильне обурення Путіна. Повернення на посаду президента у травні 2012 року відбулося на тлі конфлікту із Заходом та бажання придушити внутрішнє інакомислення, яке він розцінював як загрозу стабільності влади.

Аналітик Олександр Баунов вважає, що події навколо Каддафі стали переломним моментом для зовнішньої та внутрішньої політики Росії. Путін сприйняв дії США та Європи щодо Лівії як прояв зради, що посилило його ізоляцію та поглибило параноїдальні настрої.

Кремлівська пропаганда та оцінка загрози

Хоча офіційні представники Росії демонструють дипломатичну обережність, прокремлівські медіа активно коментують ситуацію. Володимир Соловйов зазначає, що події в Ірані впливають на безпеку Росії. Філософ Олександр Дугін припускає можливість застосування аналогічних методів щодо Росії, натякаючи на перспективи мирних переговорів у контексті війни в Україні. Одне з прокремлівських видань опублікувало матеріал під заголовком «Як вони збираються нас вбити».

Офіційна позиція Кремля

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков висловив «глибоке розчарування» подіями в Ірані та подякував США за зусилля щодо України, підкресливши, що Росія захищає власні інтереси. Повідомлення Кремля демонструє, що Путін не дозволить емоціям через Іран відволікати увагу від досягнення цілей у війні з Україною.

Дії Путіна та прагматичний підхід

Професор російської політики в Королівському коледжі Лондона Сем Грін зазначив, що головний механізм впливу Путіна на Україну полягає у здатності чинити тиск на українців та європейські країни. Путін діє прагматично, не ставлячи під загрозу власну безпеку або стабільність режиму, водночас підтримуючи відносини з іншими державами, зокрема Іраном та Китаєм.

Вплив іранської кризи на Росію

Журналісти відзначають, що для Москви криза в Ірані має декілька переваг: підвищення цін на нафту, загострення розбіжностей між США та Європою щодо наслідків конфлікту та відволікання Вашингтона від війни в Україні. Ці події дозволяють Кремлю акцентувати увагу на загрозі західної гегемонії у внутрішній та міжнародній риториці. На відміну від Лівії та Ірану, Росія має ядерний арсенал, що слугує стримуючим фактором, хоча не усуває внутрішні загрози, зокрема палацові інтриги. Грін підкреслює, що довготривалі диктатори найчастіше залишають посаду через арешт або смерть, що створює контекст страхів Путіна.

Події в Ірані

28 лютого внаслідок ударів США загинули аятола Алі Хаменеї та кілька високопоставлених чиновників. Віце-президент США Джей Ді Венс зазначив, що метою є запобігти отриманню Іраном ядерної зброї, що потребує суттєвих змін у підході керівництва країни. Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні підкреслила, що криза на Близькому Сході та активність безпілотників над Кіпром є наслідком порушення міжнародного права після вторгнення Росії в Україну.

Підписуйтесь на наш Телеграм канал

Підписуйтесь на наш канал і будьте в курсі всіх останніх подій України та Світу

Відкрити канал