Таємниця фортеці на озері: історія найменшого населеного острова Німеччини

У центрі озера Штайнхудер-Меер, розташованого в Німеччині, знаходиться штучний острів, який визнається найменшим серед населених островів країни. На цьому острові розташована фортеця Вільгельмштайн.

Створення острова відбулося у XVIII столітті за ініціативою графа Вільгельма фон Шаумбург-Ліппе. У 1761 році граф сам вирушив на човні до озера для початку будівництва фортеці. Перший камінь фундаменту Вільгельмштайна він заклав власноруч. Будівництво тривало чотири роки, протягом яких щодня доставляли близько 1800 кілограмів каменю та інших матеріалів за допомогою човнів.

До 1765 року піддані графа регулярно транспортували камінь, а у 1767 році на головному острові було завершено спорудження фортеці, оточеної 16 штучними островцями, які згодом об’єднали в єдиний комплекс. На острові граф організував школу кадетів та забезпечив фортецю охороною з 250 людей і оснащенням із 50 гармат для захисту території.

Граф Вільгельм активно займався розробкою нових видів озброєння та військової техніки. Серед його експериментів були гарматні ядра з горючими речовинами та зазубринами, кинджал зі стріляючим механізмом, багаточастинний човен та амфібійний засіб разом з інженером Якобом Хризостомом Преторіусом. Одним із найвідоміших проєктів став підводний човен "Штайнхудер Хехт", який вважається першим у світі. Ідея виникла ще у 1760 році, а роботи над моделлю почалися у 1771 році.

Субмарина мала довжину близько 30 метрів, внутрішню висоту майже два метри, могла вміщувати восьмеро людей і перебувати під водою до 12 хвилин. Проте технічна документація збереглася частково, і ймовірно, що човен не був реалізований у повному обсязі.

Граф Вільгельм помер у 1777 році, але фортеця залишилася на острові, який нині оточений природним парком площею 420 квадратних кілометрів. У 1867 році фортеця перестала виконувати військову функцію і більше не використовувалася за прямим призначенням.

Історичні джерела також зазначають, що у 1949 році вчені зафіксували незвичайні звуки поблизу Бермудських островів, пізніше визначені як спів горбатих китів. Ці записи стали відомими широкому загалу завдяки морському біологу Роджеру Пейну у 1970-х роках, коли він опублікував альбом Songs of the Humpback Whale. Оригінальні аудіоматеріали 1949 року довгий час зберігалися в архівах, а пізніше були оцифровані архівістами WHOI під час перевірки старих записів.

Таким чином, Вільгельмштайн залишається історично важливим об’єктом, який демонструє технічні новації XVIII століття та військову організацію того періоду, а також зберігає культурну та природну цінність завдяки розташуванню в межах великого природного парку.

Підписуйтесь на наш Телеграм канал

Підписуйтесь на наш канал і будьте в курсі всіх останніх подій України та Світу

Відкрити канал