Експерт: Уряд не виконає обіцянку про безперебійне світло для "замерзлих" будинків

Уряд раніше заявляв про намір не застосовувати відключення електроенергії в житлових будинках, де опалення забезпечується за рахунок електрики. Водночас енергетичний експерт Геннадій Рябцев наголосив, що практична реалізація такої обіцянки є вкрай складною. За його оцінкою, для більшості домогосподарств виконати це зобов’язання в повному обсязі не вдасться через наявні організаційні та нормативні обмеження.

Експерт пояснив, що для запровадження заборони на відключення електропостачання в будинках з електроопаленням необхідно внести зміни до підзаконних нормативних актів. Такі процедури потребують часу та проходження бюрократичних етапів, що унеможливлює оперативне впровадження відповідних рішень. За словами Рябцева, підготовка проєкту рішення може тривати до десяти днів, однак після цього виникне потреба коригувати чинні нормативні документи та оновлювати переліки захищених споживачів.

Він підкреслив, що саме перегляд нормативної бази і визначення категорій захищених споживачів є найбільш тривалими етапами. На його думку, ці процеси потребують значно більше часу, ніж початкове ухвалення рішення, і існують серйозні сумніви, що всі необхідні зміни будуть реалізовані до завершення поточного опалювального сезону.

Як приклад затягування процедур Рябцев навів ситуацію з розробкою нової методики визначення захищених споживачів. За його словами, відповідна методика досі не створена, а перелік таких споживачів не переглядався, попри те що Кабінет міністрів доручав Міністерству енергетики виконати це завдання ще позаминулого року. Крім того, питання перегляду підходів до визначення захищених категорій піднімалося на рівні президента ще два з половиною роки тому.

Разом з тим експерт допускає, що в окремих випадках, коли будинки з електроопаленням фактично замерзають, рішення про невідключення електроенергії можуть ухвалюватися індивідуально. Однак, за його оцінкою, такі заходи матимуть поодинокий характер і не стануть масовою практикою. Як тимчасовий і найбільш ефективний крок у подібних ситуаціях він назвав встановлення генераторів у таких будинках.

Рябцев також звернув увагу, що навіть після подолання бюрократичних перешкод мешканцям будинків з електроопаленням доведеться чекати ще й на технічне оформлення відповідних рішень. На його переконання, реалізувати ці процеси неможливо ні за три дні, ні за десять, оскільки вони потребують додаткового часу для впровадження на практиці.

15 січня Кабінет міністрів України ухвалив низку рішень, спрямованих на стабілізацію ситуації в енергосистемі. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що одним із таких кроків стане збільшення обсягів імпорту електроенергії. Ці заходи були прийняті після того, як енергосистема зазнала значних пошкоджень унаслідок ракетних обстрілів.

Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко зазначив, що станом на поточний момент ситуація в Києві є найскладнішою за весь період війни. Він наголосив на високому рівні навантаження та дефіциті ресурсів, які ускладнюють стабільну роботу енергосистеми.

16 січня під час години запитань до уряду перший віцепрем’єр та міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що в будинках з електроопаленням відключення електроенергії не здійснюватимуться. Водночас експертні оцінки свідчать про те, що реалізація такої заяви в масштабах усієї країни стикається з серйозними нормативними, організаційними та технічними обмеженнями.