Росія вражена подіями у Венесуелі: Кремль ще не оговтався від шоку - Spiegel

Минуло вже два тижні з моменту викрадення президента Венесуели Ніколаса Мадуро, але Кремль досі не зміг оговтатися від цього непередбачуваного інциденту. Мадуро, який протягом багатьох років підтримував тісні відносини з Росією та був активним учасником так званого "антизахідного клубу", вважався Москвою надійним партнером у сфері зовнішньої політики. У кремлівських колах його розглядали як ключову опору для забезпечення стабільності режиму Володимира Путіна, пише російський журналіст Михайло Зигар у своїй колонці для видання Der Spiegel.

Ще минулого року Мадуро відвідував Росію та брав участь у військовому параді 9 травня, який має велике символічне значення для Москви. Проте нинішнє викрадення президента Венесуели стало серйозним потрясінням для російської політики та поставило під сумнів стабільність зовнішньополітичних союзів Кремля.

Водночас Росія продовжує продавати нафту до Індії за ціною близько 22 доларів за барель, що приблизно втричі менше за середню світову вартість. Такий продаж фактично здійснюється за собівартістю або майже за нею, що робить економіку країни вразливою до коливань на світовому нафтовому ринку. Попри це, експерти не очікують негайного краху економіки, зазначає Зигар. Венесуельська нафта становить лише близько одного відсотка світового видобутку, а збільшення видобутку до значних обсягів вимагатиме значних інвестицій та тривалого часу.

Таким чином, навіть якщо ресурси для підтримки військових дій у Росії поступово зменшуватимуться, режим Путіна матиме можливість вести бойові операції принаймні протягом наступних двох років. При цьому фінансова складова ситуації у Кремлі також викликає серйозне занепокоєння. Події у Венесуелі розглядаються як загроза не лише для постачання нафти, але й для фінансової стабільності Росії.

Особливо тривожним для Москви стало оголошення президента США Дональда Трампа про продаж венесуельської нафти через американські компанії та в доларах. Це стало значним ударом по стратегії Росії щодо зменшення залежності від долара. Раніше Кремль активно просував концепцію "доларового відходу", включаючи продаж нафти Китаю за юані, використання "тіньового флоту" для обходу санкцій та здійснення розрахунків поза доларом.

Ця стратегія базувалася на припущенні, що Росія зможе зберегти доступ до альтернативних джерел нафти та незалежних маршрутів її постачання. Однак тепер ці маршрути фактично контролюються США, що змушує Кремль переглядати свої економічні та зовнішньополітичні підходи. Венесуельська нафта відігравала важливу роль у забезпеченні незалежності Росії від західних санкцій, і її втрата створює додатковий тиск на російську економіку та політику.

9 січня цього року берегова охорона США захопила нафтовий танкер Olina неподалік від Венесуели, біля острова Тринідад. Танкер перебував під американськими санкціями, і його вантаж складався з венесуельської нафти. Крім того, американські сили затримали танкер Marinera під російським прапором, який також перевозив нафту з Венесуели, намагаючись обійти санкції. Оцінка вартості цих вантажів сягає мільярдів доларів, і наразі вони розвантажуються у США.

Ці події мають не лише символічне значення, але й реальний стратегічний та економічний ефект для Росії. Вони демонструють здатність США контролювати нафтові потоки та підкреслюють уразливість Кремля на міжнародній арені. Втрата доступу до венесуельської нафти та обмеження використання "тіньового флоту" ставлять під загрозу російські плани щодо обходу санкцій та підсилюють фінансовий тиск на Москву.

З огляду на це, Кремль змушений переглядати свої зовнішньополітичні та економічні стратегії, а також шукати нові шляхи забезпечення стабільності на міжнародному рівні. Події у Венесуелі стали серйозним викликом для Росії, як у політичній, так і у фінансовій площині, і можуть мати довготривалі наслідки для зовнішньої та внутрішньої політики Москви.