Китай збільшує закупівлі російського газу на тлі іранської кризи: повертається давній проєкт

Китай включив до свого нового п’ятирічного плану розвитку на 2026–2030 роки кілька існуючих і нових газопроводів з Росією. План був оприлюднений минулого тижня під час щорічної сесії найвищого законодавчого органу країни. Згідно з повідомленням South China Morning Post, це рішення спричинило обговорення можливого прискорення реалізації проєкту "Сила Сибіру 2", який вважається ключовим символом енергетичної співпраці між Пекіном і Москвою.

У документі зазначено, що Китай має намір "продовжити підготовчу роботу до будівництва центральної ділянки китайсько-російського газопроводу" протягом наступних п’яти років. Йдеться про проєкт "Сила Сибіру 2", який передбачає прокладання трубопроводу через територію Монголії. На сьогодні відсутня публічна угода між країнами щодо ключових аспектів проєкту, зокрема фінансування будівництва та ціни на газ, що транспортуватиметься.

Перед початком будівництва необхідно визначити частки участі російського "Газпрому" та Китайської національної нафтової корпорації (CNPC), які є головними державними компаніями-учасниками проєкту. Протяжність газопроводу "Сила Сибіру 2" складатиме приблизно 2600 км, а попередня оцінка його вартості – 13,6 млрд доларів США. Обговорення проєкту тривають вже багато років, починаючи з 2006 року.

Проєктна річна пропускна здатність трубопроводу становитиме 50 млрд кубометрів газу, що значно підвищить енергетичну безпеку Китаю. Це особливо важливо на тлі загостреної геополітичної ситуації, пов’язаної з обмеженнями експорту з Венесуели та конфліктом в Ірані. Водночас експерти відзначають, що реалізація проєкту потребує значних капіталовкладень і може тривати багато років.

На початку минулої осені "Газпром" та CNPC підписали юридично зобов’язуючий меморандум щодо реалізації проєкту. Очікується, що "Сила Сибіру 2" може стати найбільшим газовим проєктом у світі. Лише будівництво російської та монгольської ділянок магістралі оцінюється у 36 млрд доларів. Для Росії цей проєкт є важливою можливістю частково компенсувати втрати експорту газу до Європи. Китай, у свою чергу, оцінює потенційні вигоди від участі у проєкті, враховуючи, що вже отримує 44 млрд кубометрів газу на рік через діючий газопровід "Сила Сибіру", який експлуатується з 2019 року.