Гаманець Кремля на межі: як санкції ЄС та США обрушили доходи Росії до рекордного мінімуму

Доходи Росії від експорту нафти та газу впали до найнижчого рівня з початку військового конфлікту проти України. На фінансову стабільність Кремля одночасно впливають санкції, введені Європейським Союзом та Сполученими Штатами, зменшення попиту з боку Індії та посилений контроль над так званим "тіньовим флотом".

За інформацією Associated Press, зменшення надходжень змушує російську владу залучати кредити у національних банках та підвищувати податкові ставки для підтримки державного бюджету. Ці заходи лише збільшують тиск на економіку, яка вже відчуває наслідки війни, високої інфляції та дефіциту робочої сили.

У січні доходи до бюджету РФ від податків на нафту та газ склали 393 мільярди рублів, що приблизно дорівнює 5,1 мільярда доларів США, майже втричі менше, ніж за аналогічний період минулого року. Економічний експерт Яніс Клюге з Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки зазначає, що це найнижчий показник з часів пандемії COVID-19.

Зменшення закупівель Індією спричинило зниження імпортних мит для країни у обмін на обмеження закупівель російської нафти. Незважаючи на відсутність офіційних коментарів з боку Делі, статистичні дані свідчать про значне скорочення поставок. Згідно з інформацією Київської школи економіки та Адміністрації енергетичної інформації США, обсяги російської нафти, що постачалася до Індії, впали з 2 мільйонів барелів на день у жовтні до 1,3 мільйона барелів на день у грудні. Аналітики компанії Kpler зазначають, що Індія навряд чи повністю відмовиться від дешевої російської енергії найближчим часом.

Санкції проти "тіньового флоту" призвели до обмежень для окремих танкерів, які перевозять російську нафту, щоб зменшити зацікавленість покупців. Під обмеження потрапили близько 640 суден. Через високий ризик клієнти змушені вимагати додаткові знижки, що знизило ціну на нафту Urals до менш ніж 38 доларів за барель у грудні, тоді як Brent коштувала понад 62 долари. Різниця у 25 доларів означає значні втрати для державного бюджету.

Санкції призвели також до накопичення надлишкових запасів нафти на танкерах — приблизно 125 мільйонів барелів, що спричинило зростання вартості фрахту до 125 тисяч доларів на день.

Економічне зростання Росії практично зупинилося. Витрати на війну більше не стимулюють економіку, а дефіцит робочої сили обмежує розвиток бізнесу. У третьому кварталі ВВП зріс лише на 0,1%, а річні прогнози коливаються в межах 0,6–0,9%, тоді як у попередні роки темпи перевищували 4%. За словами Клюге, Кремль стурбований бюджетним балансом через одночасне поєднання економічного спаду та незменшення військових витрат.

Для покриття бюджетного дефіциту уряд РФ підвищує податки та залучає кредити у національних банках. Держдума збільшила ПДВ з 20% до 22% та підвищила збори на імпорт автомобілів, тютюну та алкоголю. Фонд національного добробуту залишається резервним джерелом покриття дефіциту. Водночас підвищення податків сповільнює економічну активність, а зростання боргів може погіршити інфляцію, яка зараз становить 5,6% завдяки ставці Центробанку на рівні 16%.

Експерт Клюге зазначає, що у найближчі шість–дванадцять місяців ці фактори можуть вплинути на підхід Кремля до ведення війни: інтенсивність бойових дій може зменшитися, а фокус зосередитися на окремих ділянках фронту, хоча мирного врегулювання очікувати не варто.

Станом на 6 січня стало відомо, що Володимир Путін розпорядився значно збільшити податкові збори через сповільнення економіки, що підтримується війною. Одночасно спостерігається уповільнення росту зарплат, навіть попри рекордно низький рівень безробіття, що підтверджує подальше охолодження економічної активності країни.