Вчені відкопали дивовижного двоногого крокодила з глибин минулого

Науковці з Університету Вашингтона та Музею природної історії та культури Берка повідомили про важливе відкриття нового виду рептилій, що пересувалися на двох ногах. Викопні залишки цієї тварини були виявлені на території Національного парку «Скам’янілий ліс» в Арізоні, відомого своїми великими покладами скам’янілої деревини. Ці рептилії існували приблизно 225–201 мільйонів років тому і належали до групи шувозавридів.

Новий вид отримав назву Sonselasuchus cedrus. Тварина за розмірами нагадувала пуделя, мала беззубий дзьоб, великі очниці та порожнисті кістки. Палеонтологи зазначають, що у молодих особин передні та задні кінцівки були пропорційно рівними, але з віком задні кінцівки ставали довшими та міцнішими, що дозволяло дорослим особинам пересуватися на двох ногах. Це підтримує гіпотезу про зміну способу пересування з чотириногого на двоноге під час дорослішання особини.

За розрахунками науковців, доросла особина Sonselasuchus cedrus досягала висоти близько 63 см. Попри певну схожість з орнітомімідами – страусоподібними динозаврами, подібні ознаки виникли незалежно через еволюційне пристосування до схожих екологічних ніш. Дослідник Елліотт Армор Сміт пояснює, що предки крокодилів і птахів еволюціонували в подібних екосистемах, що стало причиною появи таких характеристик, як беззубий дзьоб, великі очниці та порожнисті кістки, що є характерними для двоногих динозаврів.

Назва виду cedrus була обрана на честь кедра – дерева, яке є схожим на рослини, що існували в тріасовому періоді та формували ліси в регіоні, де мешкали ці рептилії. Назва роду Sonselasuchus пов’язана з геологічним шаром Формації Чінле, зокрема з її частиною Sonsela Member, де були знайдені рештки. З 2014 року в районі парку було виявлено близько 950 викопних залишків Sonselasuchus cedrus. Під час польових досліджень вчені зібрали понад 3000 решток різних видів, серед яких були залишки риб, амфібій, динозаврів та інших рептилій.

У розкопках брали участь понад 30 студентів та волонтерів, що робить цей район одним із найактивніших для палеонтологічних досліджень у США. Кістки та пропорції кінцівок цих рептилій дозволили науковцям реконструювати процес зміни способу пересування та особливості анатомії цього унікального представника шувозавридів. Це відкриття підкреслює різноманіття тріасової фауни і надає важливу інформацію для порівняльного аналізу еволюції крокодилів і динозаврів.