Вчені відтворили клімат фантастичних світів: що приховують Гра престолів та Володар перснів

Група науковців об’єднала методи моделювання вигаданих літературних світів із сучасними кліматичними дослідженнями, щоб відтворити погодні умови у популярних фантастичних всесвітах. У центрі уваги опинилися Середзем’я Дж. Р. Р. Толкіна, континент Вестерос із серії "Гра престолів" Джорджа Р. Р. Мартіна, а також далеке майбутнє Землі у циклі "Колесо часу". Додатково дослідники змоделювали клімат нового вигаданого світу, створеного спеціально для наукових експериментів.

В основу роботи лягли принципи "підтворців", які описував Толкін: автори формують власні реальності з внутрішньо узгодженими законами. Щоб вигаданий світ здавався реалістичним, природні явища, що не пов’язані з магією, повинні підкорятися фізичним законам, зокрема законам гравітації та кліматичної фізики. Для цього дослідники застосували комп’ютерні кліматичні моделі, аналогічні тим, що використовуються для прогнозування земного клімату.

Клімат Середзем’я: туманні гори та лісові масиви

Толкін приділяв значну увагу дрібним деталям: від відстаней та тривалості подорожей персонажів до напрямків вітру на маршрутах. Використавши карти автора, вчені врахували топографію Середзем’я, висоту суші та глибину океанів. Оскільки світ задумувався як давня версія Землі, фізичні параметри планети – радіус, швидкість обертання та відстань від Сонця – приймалися аналогічними земним. Модель показала, що клімат у Середзем’ї близький до клімату Західної Європи та Північної Африки.

Найбільша кількість опадів концентрується в районі Туманних гір та на заході від них. На східних територіях формується ефект "дощової тіні": піднімаючись над горами, повітря охолоджується та втрачає вологу у вигляді опадів. Модель також передбачає значні лісові масиви, що відповідає описам у творах Толкіна про подорожі від Ширу до Дунланду без прямого контакту із землею.

Нестабільні пори року у Вестеросі

Світ "Гри престолів" відзначається непередбачуваністю та довгими сезонами, що важливо для сюжетної динаміки. Раніше такі явища пояснювали подвійними зоряними системами або вулканічною активністю, але вони не забезпечували стабільності клімату. Нове дослідження пропонує модель хаотичної зміни нахилу осі планети, яка створює коливання, схожі на нестійку юлу.

Якщо вісь планети здійснює повний "перекид" за одну орбіту, одна півкуля залишається постійно зверненою до Сонця, що призводить до безкінечного літа або зими. Вчені припускають, що втрата другого супутника могла дестабілізувати вісь планети, що фізично пояснює зміну пір року у Вестеросі.

Створення нових фантастичних світів через кліматологію

Кліматичне моделювання дозволяє не лише аналізувати вже існуючі світи, а й створювати нові. Наприклад, під час розробки світу Терріос науковці змоделювали температуру, опади та напрямки вітрів на різних територіях. Це забезпечило логічну послідовність подій та деталізацію світу для читачів, створюючи внутрішньо узгоджений кліматичний контекст.

Дослідники підкреслюють, що інтеграція фізичних моделей у фантастичні світи дозволяє зацікавити широку аудиторію екологічними та кліматичними питаннями, водночас зберігаючи баланс між законами реальності та елементами магії, як того прагнув Толкін. Результати дослідження показують, що поєднання науки та літератури надає глибше та точніше розуміння вигаданих світів, ніж може здатися на перший погляд.