Сахара мільйони років тому: таємниці зеленої пустелі розкрито вченими

Сьогоднішня Сахара, відома як одна з найспекотніших пустель на планеті, колись мала зовсім інший клімат. Дослідження, проведені вченими на півдні Марокко, вказують на значно більшу кількість опадів у цьому регіоні багато тисяч років тому.

Геологічні експерименти в печерах південного Марокко дозволили вченим зробити нові висновки щодо кліматичних умов давнини. Вони дослідили сталагміти — мінеральні утворення, що формуються на підлозі печер у процесі просочування води через породи. Сталагміти виступають природними архівами, які зберігають хімічний склад води, з якої вони утворюються. Оскільки вони формуються тільки внаслідок дощової води, їх вивчення дозволяє науковцям дізнатися про кліматичні зміни в регіоні.

Згідно з публікацією в науковому журналі Earth and Planetary Science Letters, вчені провели аналіз зразків сталагмітів, зібраних на південь від Атлаських гір. Окремі зразки мали масу всього 0,25 грама. Вимірювання ізотопів урану та торію дозволили точно встановити період формування цих мінеральних утворень. Виявилось, що сталагміти з’явилися між 8 700 та 4 300 роками тому. Це свідчить про значне збільшення опадів у той час, що вказує на більш вологий клімат на території сучасної Сахари.

Вплив вологості на розвиток людських поселень

Збільшення кількості опадів мало великий вплив на розвиток ранніх людських поселень. Археологічні розкопки показують зростання неолітичних селищ на південь від Атлаських гір саме у період, коли вологість була високою. Місцеві громади активно займалися скотарством, яке вимагало доступу до води та рослинності. Підвищення рівня опадів підтримувало пасовища і дозволяло розширення пастуших суспільств на території, що зараз є пустелею. Вчені зазначають, що ці археологічні дані виявилися тісно пов'язаними з результатами дослідження сталагмітів.

Дослідниця Джулія Барротт зазначила, що під час польових робіт у 2010 році у печерах південного Марокко було цікаво спостерігати, як результати вимірювань сталагмітів збігалися з археологічними та екологічними даними про цей регіон.

Джерела давніх опадів

Вивчення ізотопного складу кисню у шарах сталагмітів дозволило з’ясувати атмосферні процеси, що приносили вологу до регіону. Вчені встановили, що опади ймовірно спричинялись тропічними потоками — величезними хмарними системами, які переносили вологу з тропіків до субтропічних зон. Це є першим підтвердженням впливу таких процесів на кількість опадів у північно-західній частині Сахари. Дослідник Сем Холловуд підкреслив важливість навіть найменших відкладень в печерах для розкриття значних змін навколишнього середовища. Такі дослідження продовжуються, щоб точніше оцінити масштаб збільшення опадів у цей вологий період.

Стабільність рельєфу Сахари

Попередні дослідження виявили в Сахарі темні плато, що сформувалися мільйони років тому. Супутникові спостереження на південь від Мавританії показали, що з одного боку таких утворень активно накопичується пісок, а з іншого — дюни майже не утворюються через вітрову ерозію. Потоки вітру здатні видувати дрібні частинки, що перешкоджає формуванню нових дюн. Фотознімки, зроблені в 2014 році, показують майже незмінне розташування дюн, що свідчить про тривалу стабільність взаємодії між вітром і рельєфом цієї пустелі.