На древньому манускрипті знайшли приховану зіркову карту віком 1500 років, створену батьком астрономії

Нещодавно вчені зробили значне відкриття, яке стало можливим завдяки застосуванню передових технологій. На стародавньому рукописі було знайдено одну з найстаріших зіркових карт, створену понад 1500 років тому. Цей манускрипт був написаний видатним давньогрецьким астрономом Гіппархоєм, котрий вважається засновником астрономії. Оригінальна версія його карти зірок була втрачена на багато століть, але завдяки новітнім методам дослідження, вчені змогли віднайти її під шарами пізніших релігійних текстів.

Гіппарх, котрий здобув популярність як "батько астрономії", створив свою карту зоряного неба в часи античності. Проте, його робота була втрачена в ході століть, і лише фрагменти або посилання на неї збереглися в інших джерелах. Зокрема, відомі зображення та символи, виявлені на античних статуях, таких як Фарнезький атлас, однак точне розташування зірок на його карті залишалося загадкою для дослідників. Це відкриття тепер є важливим підтвердженням того, як астрономи тих часів могли досягти вражаючих результатів у вивченні небесних тіл.

Група вчених під керівництвом Віктора Гісемберга з Сорбоннського університету нещодавно розпочала дослідження старовинного рукопису, що виявився палімпсестом. Такий пергамент має на собі сліди попередніх текстів, які були стерті і переписані новими написами. Для того щоб відновити оригінальний текст, дослідники застосували рентгенівське сканування з використанням прискорювача часток в Національній прискорювальній лабораторії SLAC. Це дозволило виявити давньогрецьке письмо, яке було сховане під пізнішими шарами текстів.

Завдяки високоточним сканерам учені змогли розшифрувати текст, написаний Гіппархоєм. Чорнила, якими користувався астроном, мали унікальний хімічний склад, що дозволяло чітко відокремити їх від пізніших релігійних написів. Завдяки цьому, вдалося розкрити стародавню карту, що підтверджує здатність Гіппарха точно відображати розташування зірок на небі.

Рукопис, що містить зіркову карту, зберігається в Музеї Біблії у Вашингтоні. Через свою надзвичайну крихкість, рукопис був перевезений у спеціальних контейнерах, які підтримували потрібний клімат для збереження тексту. Під час дослідження вчені відсканували 11 сторінок манускрипту, використовуючи надшвидкі рентгенівські імпульси, які тривали лише десять мілісекунд. Такий метод дозволив зафіксувати навіть найменші деталі, зокрема символи давньогрецького письма, що залишились на пергаменті.

Одна з особливостей цієї карти полягає в тому, що вона містить тексти різними мовами, серед яких грецька та арамейська. З часом карта була переписана на сирійську мову і покрита релігійними текстами святого Іоанна Климака. Це могло призвести до того, що астрономічна праця Гіппарха залишилася в забутті. Проте завдяки сучасним науковим досягненням вдалося відновити цю спадщину, і одна з найдавніших зіркових карт тепер стала доступною для вивчення.

Це відкриття є важливим кроком у розумінні розвитку астрономії в давнину. Вивчення таких рукописів дає змогу зрозуміти методи, які використовували античні астрономи для складання карт небесних тіл. Такі дослідження відкривають нові можливості для вивчення розвитку науки в стародавні часи та можуть допомогти в подальшому дослідженні зоряних систем і космічних явищ.