Таємничі тунелі в пустелі: вчені розгадують загадку, що не схожа на природу

У пустельних регіонах Намібії, Оману та Саудівської Аравії геологи зафіксували незвичайні вузькі скам’янілі тунелі, розташовані всередині давніх мармурових та вапнякових порід. Ці утворення, як зазначено у дослідженнях Indian Defence Review, характеризуються вертикальною орієнтацією, однаковою відстанню між сусідніми тунелями та виходять із природних тріщин у гірських масивах. З поверхні вони залишаються непомітними, однак стають очевидними на відполірованих поперечних зрізах та в польових зразках.

Дослідження проводилось під керівництвом професора Сеса Пасшира з Університету Йогана Гутенберга у Майнці. Вчені надали докази того, що тунелі могли утворитися завдяки невідомому виду ендолітичних мікроорганізмів, здатних метаболізувати карбонатні породи. Діаметр кожного тунелю менше одного міліметра, при цьому глибина сягає кількох сантиметрів. Незважаючи на невеликі розміри, тунелі демонструють високу структурну регулярність і організованість.

Дослідження показало, що тунелі зберігають однакову орієнтацію та хімічний склад навіть у географічно віддалених регіонах. Внутрішні покриття тунелів відрізняються від навколишньої породи: вони збіднені на залізо, марганець та рідкоземельні елементи, але містять органічний вуглець, фосфор та сірку. Аналіз стабільних ізотопів виявив відмінності у співвідношеннях ізотопів вуглецю та кисню між внутрішньою частиною тунелів і навколишньою породою, що свідчить про можливе розкладання органічної речовини під час формування цих структур.

Вчені зазначають, що всі досліджені зразки демонструють послідовну картину просторового уникнення: тунелі ростуть незалежно один від одного та не перетинаються, формуючи рівномірно розподілені вертикальні масиви. Така організація, за припущенням дослідників, може бути результатом хемотаксичної поведінки мікробних клітин, які реагують на локальні хімічні градієнти, щоб уникати надмірного скупчення.

Тунелі зазвичай виникають у місцях розломів, часто на стиках мармурових шарів. Мікроскопічні поперечні перерізи показали наявність шаруватих мінеральних структур всередині тунелів, що, ймовірно, пов’язано з умовами навколишнього середовища під час їх формування. Наразі вчені не створили формальної класифікації цих мікроструктур та підкреслюють потребу в подальших дослідженнях. Подібних утворень за межами зазначених регіонів не виявлено.

Окремо вивчається крижана печера вулкана Бандера у пустелі Нью-Мексико, США, температура в якій залишається нижче нуля вже понад 3 тисячі років. Ця печера відрізняється стабільною внутрішньою температурою у мінусовому діапазоні, що дозволяє дослідникам спостерігати природний «холодильник». Лід у печері постійно поповнюється талими водами та дощами, які замерзають на крижаній підлозі, досягаючи товщини до шести метрів. Завдяки стабільній низькій температурі лід зберігається навіть за високих зовнішніх температур.

Таким чином, геологи та мікробіологи виявили унікальні мікроструктури у трьох пустельних регіонах, які, ймовірно, мають біологічне походження та демонструють високу організацію й структурну регулярність. Дослідження цих тунелів триває для з’ясування їх природи та механізмів формування.