Центри супроводу візьмуть на себе розслідування долі зниклих з розформованих підрозділів — Міноборони

Регіональні центри соціального супроводу отримають повноваження вести облік особових справ військовослужбовців, які вважаються зниклими безвісти у підрозділах, що були розформовані або зазнали організаційних змін. Передача відповідних документів із діючих частин до таких центрів відбуватиметься лише у випадку звернення родичів зниклих військових.

За словами заступника директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України Олександра Пухальського, у випадках зникнення військовослужбовця командування підрозділу виконує визначені процесуальні процедури. До них належать встановлення відповідного статусу, направлення інформації до Державного бюро розслідувань та оформлення фінансових виплат для членів родини. Якщо військова частина припиняє існування або проходить реорганізацію, частина інформації може втрачатися, оскільки документи передаються правонаступнику або до галузевого архіву.

Щоб уникнути втрати важливих даних, створюються регіональні центри, які централізовано вестимуть облік зниклих безвісти військовослужбовців. Вони також відповідатимуть за безперервність нарахування грошових виплат сім’ям та зменшення бюрократичних процедур для родичів. Водночас зниклі військові залишаються у штатних списках тих підрозділів, у яких проходили службу, та підпорядковуються їхнім командирам. Передача справ до центрів відбувається лише у випадках змін у структурі військових частин.

Упродовж поточного року планується створити чотири такі регіональні центри. Після передачі справи до центру статус військовослужбовця не змінюється, а всі призначені виплати продовжують нараховуватися у повному обсязі. Документи передаватимуться за допомогою фельд’єгерського поштового зв’язку, при цьому оригінали зберігатимуться у військовій частині для запобігання їх втраті.

Один із регіональних центрів уже створено у Рівному при оперативному командуванні «Захід». Наразі він перебуває на етапі формування, тому особові справи зниклих військовослужбовців ще не передаються. Після повноцінного запуску передбачається передача документів із двох підрозділів цього оперативного командування — окремого батальйону охорони та обслуговування і розвідувального батальйону. У цих підрозділах кількість військових, які вважаються зниклими безвісти, не перевищує п’ятдесяти осіб, що дозволить розпочати роботу центру без значного навантаження. Більшість військових із цих підрозділів є мешканцями регіону, що спрощує взаємодію з їхніми родинами.

Структура регіонального центру передбачає п’ять відділень, керівниками яких є військовослужбовці. Приблизно 30% персоналу становлять військові, а 70% — цивільні працівники. Загальна чисельність колективу складає близько сорока осіб. Військові посади обійматимуть бійці, які мають обмеження за станом здоров’я, тоді як цивільні посади можуть займати родичі зниклих безвісти військових. Робота центрів максимально цифровізована для обробки великої кількості документів.

Окрему роль у структурі відіграє відділення супроводу, де працює приблизно десять фахівців, які безпосередньо взаємодіють із родинами зниклих військових. Завдяки підрозділам супроводу, що вже діють у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки оперативного командування, питання координації та навантаження планується вирішувати оперативно. Родичі можуть звертатися до центру для отримання довідок, нової інформації або підтвердження виплат.

Якщо з’являється підтвердження, що військовослужбовець перебуває у полоні, його статус змінюється на військовополоненого, а інформація передається до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. У такому випадку військовий перебуває на обліку регіонального центру до моменту повернення. Якщо підтверджується загибель військовослужбовця, у документах зазначається номер частини, у якій він проходив службу, а центр організовує необхідні заходи для поховання, включно з підготовкою форми, прапора підрозділу та повідомленням військової частини. Командир підрозділу може направити військовослужбовців для участі у церемонії поховання за власним рішенням.

Станом на сьогодні понад дев’яносто тисяч громадян України мають статус зниклих безвісти за особливих обставин, а ще приблизно сім тисяч українців перебувають у російському полоні.