Politico: Лідери ЄС розділилися у ставленні до майбутнього України в союзі

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила амбіції щодо значного розширення Європейського союзу, включаючи Україну, проте реалізація цього плану стикається з серйозними перешкодами. Наразі багато країн-членів ЄС не готові підтримати таку ініціативу, що створює складнощі для подальшого розширення. Ці питання активно обговорюються на підготовчих етапах до майбутніх самітів ЄС, однак остаточні рішення ще не ухвалені.

За даними джерел Politico, однією з причин обережності держав-членів є побоювання щодо підйому популістських рухів у разі швидкого прийняття нових членів. Зокрема, існує ризик проведення національних референдумів щодо кожної кандидатури, що може призвести до політичних потрясінь. Досвід роботи з Угорщиною після її вступу в 2004 році також викликає занепокоєння, оскільки виникли проблеми, повторення яких небажане для інших кандидатів.

За словами високопосадовців ЄС, питання про нових членів, ймовірно, не буде включене до порядку денного найближчого саміту наприкінці місяця. Анонімні джерела зазначають, що серед лідерів ЄС відсутня єдина позиція щодо підтримки розширення, а його політичні та економічні наслідки викликають значні сумніви. Заступник міністра з питань європейських справ Франції Бенжамен Аддад підкреслив, що процес розширення має залишатися строгим і базуватися на заслугах кандидатів.

Додатковим чинником занепокоєння є можливий негативний політичний відгук на національному рівні проти лідерів, які підтримують питання нових членів ЄС. Учасники дискусій згадують приклад "польських сантехніків" 2004 року, коли побоювання щодо масового припливу робочої сили з Польщі спричинили опір вступу. Аналогічні страхи виникають і щодо України, оскільки питання потенційної дешевої робочої сили може стати значною перешкодою.

Особливо гострі дискусії ведуться у Франції, де закон передбачає, що будь-яке розширення ЄС має бути затверджене через національний референдум. Це значно ускладнює процес швидкого прийняття нових членів. У той же час Німеччина, Нідерланди та Італія наполягають на тому, що вступ має здійснюватися виключно на основі заслуг кандидатів, без політичних чи геополітичних компромісів. Навіть під тиском для прискорення вступу України та Молдови важливо дотримуватися чітких стандартів і процедур.

ЄС також розглядає ризики щодо потенційного використання нових членів права вето для блокування рішень. У відповідь на це Єврокомісія планує обмежити права вето для нових країн на кілька років після вступу, щоб убезпечити процес від можливих зловживань, подібних до випадку з Угорщиною.

Навіть Чорногорія, яка виконала більшість умов для вступу, поки що не отримала чіткого мандату на початок переговорів про вступ, оскільки серед країн-членів ЄС немає єдності щодо наступних кроків. Франція висловлює особливе занепокоєння щодо потенційних наслідків розширення, що також ускладнює прийняття рішень.

Для України, членство в ЄС є важливим фактором гарантії безпеки на тлі російської агресії. Однак більшість європейських держав не готові прийняти Україну найближчим часом. На зустрічі послів ЄС у березні цього року обговорювали прискорення процесу вступу, проте більшість країн виступила проти радикального пришвидшення. Наразі підтримка від Швеції та Данії полягає у завершенні переговорів до кінця наступного року, але для цього потрібна згода основних держав-членів ЄС, що є складним завданням.

Єврокомісія оголосила про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, який не залежить від угорського вето. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос запевнила, що "Україна не перебуває у глухому куті" щодо свого вступу, проте для досягнення консенсусу серед держав-членів ще необхідні значні зусилля і час.