Рощина намагалася завдати собі шкоди у російському СІЗО, щоб змусити надзирателя викликати психолога –

Журналістка Вікторія Рощина, яка перебувала в СІЗО Таганрога, неодноразово зверталася з вимогою привести до неї психолога. У одному з випадків, після чергової відмови, вона спробувала завдати собі шкоди, порізавши вени на очах у наглядачів. Про це повідомив звільнений полонений, який знаходився в сусідній камері з Рощиною і повернувся в Україну в жовтні 2025 року.

За словами звільненого, Рощина часто намагалася порушити тишу в СІЗО, що викликало невдоволення серед російських охоронців. Вона просила змінити їй книги або неодноразово намагалася організувати зустрічі з оперативними співробітниками, що не подобалося наглядачам. "Вікторії часто доводилося перебувати в карцері за її "неправильну поведінку". Це була маленька камера, де систематично застосовували фізичне насильство. Щоранку їй доводилося виносити матрац, а ліжко пристібали до підлоги", — зазначив співкамерник.

В один з ранків під час чергової перевірки, Рощина знову попросила, щоб до неї привели психолога, що викликало бурхливу реакцію з боку наглядачів. Вони почали кричати на неї та наказали повернутися в камеру. Після цього, як розповів співкамерник, з камери почули крики, а сама Вікторія, ймовірно, порізала собі вени пластиковим плафоном. Однак пошкодження виявилися незначними — лише подряпини на шкірі. Згодом прибігли медики, щоб надати допомогу.

Рощина здобула популярність завдяки своїй стійкості навіть у найскладніших умовах. Її постійні вимоги до російських наглядачів і намагання підтримувати зв'язок з оперативними співробітниками свідчили про її небажання миритися з несправедливістю і жорстоким ставленням до себе та інших ув'язнених.

Варто зазначити, що Вікторія Рощина потрапила в російський полон у серпні 2023 року, коли вона поїхала на репортажі з окупованих територій. Більше року її родина та близькі чекали її обміну, але в жовтні 2024 року батько отримав трагічну звістку, що Вікторія померла в СІЗО №3 міста Кізел Пермського краю Росії. Після цього її тіло було повернуте в Україну.

Ця історія є ще одним доказом жорстокого поводження з українцями в російських тюрмах та катувань, яких зазнають як цивільні, так і військовополонені. Вікторія Рощина залишила по собі пам'ять про стійкість духу і боротьбу за справедливість навіть у таких страшних умовах.