Росія збільшує виробництво боєприпасів: готується до нових конфліктів, – естонська розвідка

Служба зовнішньої розвідки Естонії повідомила про суттєве збільшення виробництва боєприпасів у Російській Федерації, що, за оцінкою аналітиків, може свідчити про підготовку Москви до потенційних військових дій за межами України. За даними річного звіту естонської розвідки за 2026 рік, обсяги виробництва зброї в Росії досягли рекордних показників, перевищивши попередні роки.

Згідно з аналізом спецслужби Естонії, у 2025 році російські підприємства виготовили понад 7 мільйонів різних боєприпасів, включно зі снарядами, мінометними мінами та ракетами. Це значно перевищує показник 2024 року, коли було вироблено близько 4,5 мільйона одиниць. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну обсяги виробництва боєприпасів у Росії зросли у 17 разів, що стало можливим завдяки зведенню нових заводів та модернізації існуючих потужностей.

Структура виробництва у 2025 році виглядала наступним чином:

• Гаубичні боєприпаси калібрів 122 мм, 152 мм та 203 мм – 3,4 мільйона одиниць;
• Мінометні міни калібрів 120 мм та 240 мм – 2,3 мільйона одиниць;
• Боєприпаси для танків та бойових машин піхоти – 0,8 мільйона одиниць;
• Ракети для реактивних систем залпового вогню – 0,5 мільйона одиниць.

Крім внутрішнього виробництва, Росія активно імпортує боєприпаси. Від 2023 року Москва отримала від Ірану та Північної Кореї від 5 до 7 мільйонів снарядів. За даними естонської розвідки, продукція з КНДР складала до половини всіх снарядів, які Росія використовувала на території України у другій половині 2025 року. Вартість закупівель цих боєприпасів у 2025 році становила приблизно 1 трильйон рублів (10,6 мільярда євро), при цьому окремі снаряди залишалися дешевими: наприклад, снаряд калібру 152 мм коштував менше 100 тисяч рублів (близько 1050 євро), що значно дешевше за західні аналоги калібру 155 мм.

Естонська розвідка наголошує, що підтримка запасів боєприпасів є критично важливим елементом для Кремля у плануванні можливих майбутніх конфліктів. Росія продовжує визначати довгострокові оперативні цілі у війні проти України, тоді як останнє пожвавлення риторики про мирні переговори сприймається як тактика для виграшу часу.

Водночас збройні сили НАТО слідкують за розвитком ситуації. Раніше генерал-лейтенант Геральд Функе, керівник Командування підтримки збройних сил Німеччини, зазначав, що Росія може здійснити атаки на країни Альянсу протягом двох-трьох років. У відповідь НАТО планує протягом наступних двох років провести масштабне переозброєння на кордонах з Росією та Білоруссю, накопичити значні обсяги зброї та створити безлюдну роботизовану зону.

Головнокомандувач Збройних сил Норвегії генерал Ейрік Крістофферсен підтвердив, що Осло готується до можливої агресії з боку Росії, враховуючи нарощування військових запасів та потенційну загрозу нових конфліктів у регіоні.

Таким чином, дані естонської розвідки демонструють значне збільшення військових ресурсів Росії, яке забезпечується поєднанням внутрішнього виробництва та імпорту боєприпасів. Це зростання продуктивності та запасів сприймається як підготовка до майбутніх військових дій, при цьому стратегічні плани Кремля залишаються орієнтованими на довгострокові цілі у війні проти України.