Судді отримують мільйонні доплати за наукові ступені, попри скандали з плагіатом – ЗМІ

Держава витрачає великі суми на доплати суддям, які мають наукові ступені, навіть попри виявлені численні випадки плагіату у їхніх дисертаціях. За даними незалежного антикорупційного центру NGL.media, базовий оклад судді в Україні варіюється від 63 до 157 тисяч гривень, однак загальні доходи часто перевищують ці суми у два-три рази завдяки різним надбавкам.

У 2024 році середня щомісячна заробітна плата судді місцевого загального суду становила 107,8 тисячі гривень, суддів адміністративних та господарських судів — 121,5 тисячі гривень, а суддів апеляційних судів — 234,7 тисячі гривень. Зокрема, до цих сум додаються надбавки за стаж, знання іноземних мов, виконання додаткових посадових обов'язків, а також науковий ступінь.

Як вказує NGL.media, близько 20% суддів в Україні мають науковий ступінь — кандидат юридичних наук або доктор філософії. Однак якість наукових робіт, що підтверджують ці ступені, викликає сумніви, адже в текстах дисертацій часто виявляється плагіат. Загалом в Україні працює 916 суддів, які мають наукові ступені, що становить майже 20% від загальної кількості суддів. Після захисту кандидатської чи докторської дисертації судді отримують доплату до заробітної плати — 15% за кандидатську та 20% за докторську дисертацію.

Найбільше суддів-науковців працює у Верховному суді, де понад 65% з 146 суддів мають наукові ступені. Щорічно на доплати цим суддям витрачається близько 30 мільйонів гривень. У 2022 році на надбавки за наукові ступені було витрачено не менше 123 мільйонів гривень, а за останні чотири роки — майже 490 мільйонів гривень. Доплати отримують навіть судді Окружного адміністративного суду Києва, який був ліквідований у грудні 2022 року, але деякі судді залишаються на посадах до завершення кваліфікаційного оцінювання. Минулого року на виплати таким суддям витратили понад 2,3 мільйона гривень.

Серед суддів, які отримують доплати, є й такі, які стали фігурами в публічних скандалах. Однією з таких осіб є суддя Марина Бояринцева, яка потрапила до "плівок Вовка". В жовтні 2025 року вона не пройшла кваліфікаційне оцінювання, а громадська рада доброчесності виявила плагіат у її дисертації. Водночас Бояринцева не коментувала ці порушення. Інший суддя ОАСК, Костянтин Кобилянський, також продовжує отримувати доплати, попри наявність плагіату у його дисертації.

За останні десять років 1 208 осіб захистили докторську дисертацію з юридичних наук, а 4 929 — кандидатську. Керівниця ініціативи "Дисергейт" Світлана Благодєтєлєва-Вовк зазначає, що багато осіб, які отримують наукові ступені, не є справжніми науковцями, а радше чиновниками, які шукають економічну вигоду та кар'єрні переваги. Це призводить до утворення мереж, що пропонують написання дисертацій "під ключ", ігноруючи наявність плагіату.

За її оцінками, щорічно з державного бюджету на фінансування таких виплат витрачається від 10 до 15 мільярдів гривень. У 2025 році з 52 перевірених дисертацій суддів у 36 випадках було виявлено плагіат. Найбільш резонансним став випадок Олександра Короленка, який зізнався, що писав дисертації на замовлення. Двоє суддів, які отримали ці дисертації, не відмовилися від своїх наукових ступенів і продовжують отримувати доплати.

Відомий єдиний випадок, коли суддя самостійно відмовився від наукового ступеня після перевірки дисертації — це Богдан Базарник із Нетішинського міського суду Хмельницької області. Тільки один випадок, коли НАЗЯВО позбавило суддю наукового ступеня за плагіат, трапився з Оксаною Царевич із Печерського районного суду Києва. За останні 25 років через плагіат позбавили ступеня лише 22 особи, а механізм повернення державі неправомірно отриманих виплат не розроблений.

Єдиний випадок добровільного повернення доплати стався з суддею Петром Тарасевичем із Великоберезнянського райсуду Закарпатської області, який повернув 642 тисячі гривень до Державної судової адміністрації.