Масовані атаки РФ, енергетична криза та геополітичне напруження: головні події останніх хвилин

Ситуація в Україні та світі продовжує стрімко загострюватися. Протягом останніх хвилин надходять повідомлення про нові атаки, руйнування інфраструктури та зростання глобальної напруги, що впливає не лише на безпеку, а й на економіку.

Масована атака РФ: загиблі та руйнування

Російські війська здійснили масштабну атаку безпілотниками по території України. Загалом було запущено 123 дрони, з яких сили протиповітряної оборони знищили 95. Водночас зафіксовано 19 влучань у 16 локаціях.

Найбільше постраждали кілька регіонів:

• Кривий Ріг — загинув 40-річний чоловік, ще п’ятеро отримали поранення, пошкоджено інфраструктуру та житлові будинки.
• Чугуїв — внаслідок удару дрона загинула одна людина, ще одна постраждала.
• Сумщина — масові відключення електроенергії, без світла залишилися понад 10 тисяч домогосподарств; у Конотопі знищено частину енергетичної інфраструктури.
• Запоріжжя та Чернігівщина — поранені мирні жителі та зруйновані цивільні об’єкти.

Атака триває, у повітрі залишаються нові ворожі безпілотники, що свідчить про системний характер ударів по критичній інфраструктурі.

Енергетика під ударом і ризики для населення

Ураження енергетичних об’єктів призвело до часткового знеструмлення міст і перебоїв з водопостачанням. У Конотопі воду вже подають за графіком, а транспорт тимчасово зупинено.

Експерти відзначають, що такі атаки мають на меті не лише фізичне знищення інфраструктури, а й створення довготривалого соціального тиску на населення. Паралельно негода посилює кризу — сильний вітер пошкоджує мережі, ускладнюючи відновлення електропостачання.

Загострення безпеки та внутрішні інциденти

На тлі війни зростає напруга і всередині країни. У Києві правоохоронці затримали чоловіка, який у стані алкогольного сп’яніння (2,26 проміле) погрожував перехожим пістолетом. Йому загрожує до п’яти років обмеження волі.

Окремо тривають дискусії щодо безпеки мобілізаційних процесів — звучать радикальні пропозиції щодо посилення повноважень представників ТЦК, що свідчить про пошук державою ефективних механізмів реагування на виклики війни.

Світ: Ормузька протока, нафта і санкції

Глобальна ситуація ускладнюється подіями навколо Ормузької протоки. Попри фактичну блокаду, яхта, пов’язана з російським олігархом, змогла пройти через цей стратегічний маршрут. Це підкреслює наявність «сірих зон» у санкційній політиці.

Одночасно:

• Іран стикається з дефіцитом потужностей для зберігання нафти — запасів вистачить лише на 12–22 дні.
• Ціни на нафту зростають через відсутність компромісу між США та Іраном.
• ЄС розглядає санкції проти окремих осіб, підозрюваних у допомозі РФ обходити обмеження через експорт зерна з окупованих територій.

Ці фактори вже впливають на глобальні ринки: авіакомпанії скасовують рейси, а експерти прогнозують подорожчання авіаквитків.

Нові ризики: Азія та військові загрози

Додаткове напруження створює ситуація навколо Тайваню. Китай сконцентрував навколо острова 9 військових кораблів і 22 літаки, перевівши регіон у стан повної бойової готовності.

Це формує ризик одночасної ескалації одразу в кількох точках світу — в Європі, на Близькому Сході та в Азії.

Економічні наслідки для України

Внутрішні виклики також посилюються економічними факторами. Через весняні заморозки Україна може втратити до 60% врожаю кісточкових фруктів. Це призведе до зростання цін на 30–80% уже найближчими місяцями.

Крім того, уряд обговорює з міжнародними партнерами податкові зміни, зокрема можливе запровадження ПДВ для ФОПів у 2027 році, що свідчить про підготовку до структурних реформ економіки.

Висновки

Поточна ситуація демонструє комплексну кризу: військову, енергетичну та економічну. Росія продовжує тактику виснаження через удари по інфраструктурі, тоді як глобальні процеси — від Ормузької протоки до Тайваню — створюють додатковий тиск на світову економіку.

Україна опиняється в епіцентрі цих процесів, що вимагає не лише військової стійкості, а й швидких управлінських рішень для стабілізації енергетики та економіки.