Експерт: українці можуть сплачувати за відсутні світло та тепло

У ніч на 9 січня через обстріли постраждали ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 у Києві, що спричинило відключення приблизно половини столиці від централізованого опалення та електропостачання. 13 січня російські війська повторно завдали удару по енергетичній інфраструктурі міста, значно погіршивши ситуацію. У результаті сотні житлових будинків залишаються без тепла під час сильних морозів, а електропостачання здійснюється за суворим графіком: три години світло подається, десять – відсутнє. Деякі мешканці, особливо на верхніх поверхах багатоповерхівок, через відсутність електрики залишаються також без води. Незважаючи на ці умови, сплата комунальних послуг триває за звичайним графіком.

Олег Попенко, керівник Спілки споживачів комунальних послуг, пояснив механізм нарахування плати за електроенергію та тепло у разі їх відсутності. Він зазначив, що якщо кияни несвоєчасно подадуть показники лічильників електроенергії, нарахування відбувається виходячи з середнього споживання за попередні періоди, незалежно від фактичної наявності електрики. Відключення електропостачання не визнається форс-мажорною обставиною для змін у нарахуваннях.

Щодо опалення, Попенко уточнив, що поквартирні лічильники тепла встановлені лише у 5% споживачів, а будинкові лічильники відсутні приблизно у 20% багатоповерхівок Києва. Наприклад, якщо взяти 6 тисяч будинків, які протягом двох днів залишалися без тепла, і у кожному з них по сто квартир площею 60 квадратних метрів, загальна площа таких квартир становить 36 мільйонів квадратних метрів. При середньому тарифі на тепло 40 гривень за квадратний метр на місяць щоденна плата за відсутнє тепло складає 80 гривень на квартиру. Перерахунок оплати залежить лише від рішення підприємства "Київтеплоенерго".

Попенко додав, що навіть якщо теплоносій подається у будинок, але його температура нижча за нормативну, лічильники часто фіксують подачу тепла. Це пояснюється тим, що більшість будинкових лічильників враховують лише обсяг теплоносія, а не його температуру, через що мешканці можуть сплачувати за тепло, навіть якщо батареї залишаються холодними.

Щоб відмовитися від оплати за тепло через низьку температуру, необхідно офіційно зафіксувати цей факт. Таку процедуру проводить комісія від керуючої компанії, проте вона не гарантує автоматичного перерахунку. За законодавством теплоносій подається до входу у будинок, а втрати всередині будинку, які можуть сягати 40%, не входять до відповідальності постачальника.

Попенко навів приклад із Дарницького району, де постачальник теплової енергії "Єврореконструкція" виставляє рахунки за тепло, але продає теплоносій на виході з ТЕЦ. Втрати у мережі належать до компетенції "Київтеплоенерго", а втрати всередині будинку – до відповідальності мешканців. Таким чином, споживачі отримують платіжки за тепло, але постачальник не несе відповідальності за фактичну температуру у квартирах.

Ситуація у Києві демонструє, що навіть у разі відсутності електроенергії та тепла, нарахування за комунальні послуги продовжує здійснюватися відповідно до чинних тарифів та правил. Споживачі можуть залишатися без належного обслуговування, але юридично продовжують нести фінансову відповідальність за комунальні послуги, а будь-які зміни у нарахуваннях залежать виключно від рішень постачальників.

Таким чином, кияни опиняються у ситуації, коли вони можуть сплачувати за послуги, які фактично не надаються або надаються не у повному обсязі, і будь-які компенсації або перерахунки потребують офіційного оформлення та рішення компаній-постачальників.