Не США: хто понесе найбільші втрати від війни Трампа з Іраном, – FT

Конфлікт, ініційований президентом США Дональдом Трампом проти Ірану, призведе до серйозних економічних наслідків, в першу чергу для європейських та азійських країн. Як зазначає видання The Financial Times, США з 2017 року стали чистими експортерами природного газу, а з 2020 року – нафти. У результаті, енергетичний сектор США має можливість отримати вигоду від підвищення цін на енергоносії, хоча для американських домогосподарств подорожчання пального може стати відчутним. На противагу цьому, країни Європи та Азії, які суттєво залежать від імпорту енергії, стикаються з набагато більшими економічними проблемами через стрімке зростання цін на енергоресурси в цих регіонах.

Ціна на нафту марки Brent різко підскочила на майже 30% минулого тижня після початку бойових дій на Близькому Сході. Європейські ціни на газ також зросли на дві третини, що пов'язано з побоюваннями щодо припинення постачання через Ормузьку протоку — важливу транспортну артерію для енергоресурсів. Крім того, скорочення видобутку нафти в інших країнах Близького Сходу ще більше підвищило ціни на енергоресурси. Така ситуація має серйозні наслідки для глобальної економіки, адже високі ціни на енергоносії можуть спричинити інфляційний сплеск, що обмежить купівельну спроможність населення та зменшить темпи економічного зростання.

Центральні банки змушені будуть утримувати високі процентні ставки, а уряди зіткнуться з додатковими фіскальними труднощами. Водночас зміни цін на енергоресурси можуть призвести до значного перерозподілу доходів між країнами. Експортери нафти виграють від зростання цін, тоді як країни-імпортери будуть змушені адаптуватися до нових економічних умов.

Європа, зокрема такі економіки, як Італія, Німеччина та Велика Британія, які значною мірою залежать від імпорту газу, особливо відчує наслідки зростання цін на енергоносії. Зокрема, в Італії інфляція в четвертому кварталі цього року може зрости на більше ніж 1 процентний пункт порівняно з попередніми прогнозами. Єврозона та Велика Британія зіткнуться з підвищенням інфляції на понад пів відсотка. Водночас, в США інфляція в четвертому кварталі зросте лише на 0,2 процентних пункти, а в Канаді цей показник буде мінімальним.

Китай, Індія та Південна Корея також є великими імпортерами нафти та газу з Перської затоки, і ці країни також постраждають від зміни економічної ситуації. Китай, наприклад, імпортує близько 70-75% своєї нафти, значну частину якої доставляють через Ормузьку протоку. Однак Китай має велику кількість нафтосховищ і може вплинути на нафтопереробні заводи, щоб зберегти ресурси для внутрішнього споживання. Враховуючи поточну ситуацію, Китай може також звернутися до імпорту нафти з Росії.

Країни, що є великими енергетичними експортерами, зокрема Норвегія та Канада, отримають вигоду від підвищення цін на нафту, оскільки уникнуть труднощів з виробництвом, з якими стикаються постачальники з Близького Сходу, такі як Катар.

Незважаючи на те, що США є енергетичним експортером, країна також відчула підвищення цін на бензин. 6 березня ціна на бензин досягла рекордного рівня – 3,32 долара за галон, що стало найвищим показником з 2024 року. Якщо криза триватиме до кінця березня, за оцінками Goldman Sachs, ціни на нафту можуть перевищити рекорди 2008 та 2022 років, коли ціна на нафту марки Brent сягала 147 доларів за барель, а ціна бензину перевищила 5 доларів за галон.

Таке різке підвищення цін на енергоресурси створює додаткові ризики для президента Трампа, оскільки зростання цін на бензин може загострити соціальні проблеми в США, зробивши доступ до пального ще більш складним для бідніших верств населення. Відомо, що люди з низькими доходами в США часто працюють на роботах, які потребують частих поїздок автомобілем, що збільшує їхні витрати на паливо.

Крім того, зростання цін на нафту не зупиняється. Станом на 9 березня ціни на Brent досягли рекордних рівнів з середини 2022 року, сягнувши 106,66 долара за барель, а ціна на WTI досягла 102,03 долара. На початку торгів обидві марки нафти навіть перевищили позначку в 119 доларів за барель. Міжнародний валютний фонд (МВФ) попереджає, що зростання цін на енергоносії хоча б на 10% до кінця року може спричинити збільшення інфляції на 40 базисних пунктів по всьому світу.