В Європі продають будинки за 1 євро: чи реально таке в Україні?

Італійська ініціатива, відома як «будинок за 1 євро», була створена для підтримки невеликих міст і сіл, що стикаються з проблемою скорочення населення. У межах цієї програми покупцям пропонують придбати покинуті або занедбані житлові приміщення за символічну суму. Концепція швидко здобула популярність і поширилася на інші країни, зокрема Іспанію, Францію, Великобританію та навіть Японію. Проте Італія залишається лідером за кількістю муніципалітетів, що беруть участь у програмі, особливо в регіонах Сардинії та Сицилії.

Ціна у 1 євро носить скоріше символічний характер і не відображає фактичних витрат на придбання. Власник будинку зобов’язаний провести його реставрацію у визначений термін після покупки, тому реальні витрати на придбання та відновлення значно перевищують символічну суму. Основна мета ініціативи полягає у відродженні громад, залученні нових жителів та перекладанні відповідальності за утримання нерухомості на власників. Таким чином, 1 євро є радше домовленістю про співпрацю та інвестиції, ніж реальною ціною об’єкта.

Витрати на придбання умовно поділяються на кілька категорій. Юридичне оформлення, нотаріальні послуги, податки та технічний супровід зазвичай коштують від 7 до 12 тисяч євро. Додатково сплачується гарантійний депозит у розмірі 3–5 тисяч євро, який повертається після завершення реставраційних робіт. Проєктна документація та узгодження з місцевою владою можуть обійтися ще у 1,5–10 тисяч євро. Іноді застосовуються штрафи від 3 до 5 тисяч євро за прострочення робіт з відновлення.

Найбільша частина витрат припадає на ремонт. Базове оновлення коштує приблизно 300–600 євро за квадратний метр, середній ремонт — 700–1000 євро, а повна реконструкція — 1200–1800 євро за квадратний метр. Для невеликого будинку площею 40 кв. м витрати можуть складати від 12 до 50 тисяч євро, для будинку 80 кв. м — від 25 до 100 тисяч євро. Додатково 2–6 тисяч євро необхідно для підключення електрики, водопостачання та каналізації. Таким чином, купівля італійського будинку за 1 євро на практиці передбачає загальні витрати на рівні 25–100 тисяч євро. Якщо будинок виставляється на аукціон, ціна може збільшитися з одного євро до кількох тисяч через торги.

Для порівняння, в Україні за 25–50 тисяч євро можна придбати житлову нерухомість. У Києві та передмісті в цьому ціновому сегменті пропонується понад 500 будинків і дач, від старих об’єктів, що потребують ремонту, до нових будинків без внутрішнього оздоблення. Якщо бюджет збільшити до 50–100 тисяч євро, кількість доступних об’єктів зростає до майже 4 тисяч, включаючи як старі будинки у столиці, так і сучасні котеджі на околицях.

У Львові та області за 25–50 тисяч євро доступно близько 80 будинків, а в діапазоні 50–100 тисяч євро — понад 300 об’єктів. В Івано-Франківську пропозицій менше: кілька десятків будинків у ціновому сегменті 25–50 тисяч євро та понад 70 — у діапазоні 50–100 тисяч євро. Серед них представлені як сучасні будинки з меблюванням, так і старі об’єкти або «коробки» під добудову та внутрішнє оздоблення.

Ринок нерухомості України зазнав змін через війну, проте не обвалився. Ціни у західних регіонах значно зросли, тоді як поблизу фронту житло подешевшало, але вартість оренди здебільшого зросла. З настанням теплої пори року можливе підвищення орендної плати на приватні будинки у Київській області, тоді як ціни на купівлю таких об’єктів можуть залишатися стабільними або трохи знижуватися.