У Латвії та Естонії закликають ЄС призначити спецпосланця для діалогу з Росією, – Euronews

Прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня та президент Естонії Алар Каріс виступили з ініціативою призначення в рамках Європейського Союзу спеціального посланця для налагодження діалогу з Російською Федерацією. За їхніми словами, присутність такого представника сприятиме активній участі ЄС у переговорах, які одночасно ведуться за участі США та України.

Лідери Латвії та Естонії підкреслили, що їхня пропозиція відображає зміну підходу Європейського Союзу до Росії. Вони наголосили, що, хоча безпосередніх контактів з Кремлем наразі немає, ЄС прагне брати участь у мирному процесі та мати можливість впливати на переговори, де Росія була частково виключена після ініціативи США щодо мирної угоди. Європейські держави хочуть мати право голосу та бути присутніми на всіх стадіях переговорного процесу між Києвом і Вашингтоном.

Раніше президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що підготовка до призначення спеціального посланця вже триває на технічному рівні, а ініціативу підтримала прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні. Проте сама ідея обговорювалася ще минулого літа, коли більшість європейських лідерів вважала її непотрібною. Наразі Латвія та Естонія наполягають на реалізації цієї пропозиції з урахуванням консультацій з Україною, щоб новий посланець залишався нейтральною та консенсусною фігурою.

Сіліня заявила, що участь Європи у дипломатичних процесах має бути активною, водночас продовжуючи політику ізоляції Росії та підтримуючи чинні санкції проти Кремля. Вона зазначила, що хоча Україна виступає ініціатором переговорів, ЄС має право брати участь у процесі та впливати на його результати.

Серед потенційних кандидатур на посаду європейського посланця Сіліня назвала президента Франції Еммануеля Макрона, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска та прем'єр-міністра Великобританії Кіра Стармера. Водночас зазначено, що канцлер Німеччини категорично проти прямих переговорів з Росією через її агресивну політику, тому вибір посланця повинен базуватися на довірі обох сторін конфлікту.

Президент Естонії Алар Каріс підкреслив, що обрана фігура має представляти велику європейську державу та мати міжнародний авторитет. Він додав, що ЄС повинен активно брати участь у переговорах, адже, хоча європейські країни не ведуть прямої війни з Росією, вони вже тривалий час підтримують Україну в її оборонних зусиллях.

Каріс наголосив, що хоча Європейський Союз запізнився з цією ініціативою, саме європейські держави мали б виступити ініціаторами мирних переговорів, а не лише США. Він також підкреслив важливість надання країнам ЄС права голосу у процесі, що раніше не було присутнє. Позиція європейських держав змінилася від неприпустимості переговорів з агресором до прагнення бути за столом переговорів.

Згідно з повідомленнями, Франція, Італія, Австрія, Люксембург та Чехія підтримують ідею початку прямих переговорів з Росією, щоб не залежати виключно від США як головного посередника. Натомість Німеччина залишається скептичною, пояснюючи це надмірними вимогами Росії та її продовженням обстрілів українських міст, що свідчить про відсутність готовності Кремля до переговорів.

Європейська комісія закликала Росію серйозно ставитися до питання миру перед початком офіційних дипломатичних переговорів. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що контакти з Францією ведуться на робочому рівні, але зміст цих переговорів не має значення, гідного широкої уваги.

Раніше також повідомлялося, що Москва на переговорах з Україною висунула жорсткіші вимоги щодо статусу Донбасу, вимагаючи не лише повернення регіону, а й офіційного визнання його частиною Росії з боку інших держав.

Щодо поточних переговорів між Росією та Україною, то на початку лютого тривають консультації у тристоронньому форматі за участі представників трьох держав. Секретар РНБО України Рустем Умєров повідомив, що процес триває, і згодом буде надано додаткову інформацію щодо результатів консультацій.