Макрон на роздоріжжі: Європейський винищувач нового покоління під загрозою конфлікту

Президент Франції Еммануель Макрон стикається з серйозними труднощами у реалізації франко-німецької програми зі створення винищувача нового покоління. Основною перепоною стала компанія Dassault Aviation — сімейний оборонний виробник, що працює з 1950-х років, зберігаючи незалежну політику та залишаючись ключовим постачальником бойових літаків для французької армії. За оцінками експертів, Dassault не готова передавати контроль над критичною частиною майбутнього проєкту.

Керівництво компанії, включно з генеральним директором Еріком Трапп’єром, наполягає на збереженні провідної ролі у сегменті винищувачів у межах програми Future Combat Air System (FCAS), загальна вартість якої оцінюється приблизно у 100 мільярдів євро. Ця позиція зустрічає серйозний спротив з боку німецького партнера — оборонного підрозділу Airbus.

Макрон неодноразово обговорював ситуацію з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, намагаючись уникнути зриву ініціативи. Поточна напруженість знову висвітлила складні взаємини між Dassault та французькою державою як основним замовником, а також питання про те, хто фактично ухвалює стратегічні рішення у сфері оборонної промисловості.

Колишній топменеджер Airbus Марван Лахуд підкреслив, що компанія навряд чи піде на поступки, зазначивши, що взаємодія між урядом і промисловістю завжди ґрунтується на компромісах, а не на односторонніх рішеннях. Інший представник галузі відзначив, що політичне керівництво може змінюватися, тоді як Dassault зберігає стабільність і є довгостроковим гравцем ринку. При цьому компанія не може ігнорувати позицію держави, оскільки французькі збройні сили залишаються її найбільшим клієнтом, а винищувачі Rafale формують основну частину доходів виробника.

Фактично, президенти Франції виконують роль головних промоутерів продукції Dassault на міжнародному ринку. Очікується, що під час візиту до Індії в середині лютого Макрон спробує укласти контракт на поставку близько 100 літаків Rafale. Водночас, якщо глухий кут у переговорах з Німеччиною щодо FCAS не буде подоланий, це може негативно вплинути на політичну спадщину Макрона, враховуючи його підтримку європейської оборонної кооперації та прагнення зменшити залежність від американських озброєнь.

Програма FCAS була оголошена у 2017 році Еммануелем Макроном і канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель. Її метою стало створення винищувача, який може працювати разом із безпілотними апаратами, озброєнням нового покоління та сучасними системами зв’язку. За початковою концепцією Dassault відповідала за розробку літака, тоді як німецький підрозділ Airbus координував інші компоненти системи. Згодом програма почала втрачати цілісність через суперечки щодо технічних параметрів, управління та вибору постачальників. Берлін звинуватив Dassault у зміні умов домовленостей і наполягав на дотриманні початкової угоди.

Під керівництвом генерального директора Airbus Гійома Форі компанія зайняла більш жорстку позицію, яку підтримав уряд Мерца. У Німеччині також заявили про готовність розглядати альтернативи, включно з розробкою власного винищувача нового покоління або пошуком інших партнерів. У цих умовах, якщо Макрон не відстоїть підхід Dassault, майбутнє програми FCAS залишається невизначеним.

Один із керівників французької оборонної галузі, який співпрацював із Dassault, зазначив, що очікування німецької сторони щодо можливості впливу на сімейний бізнес після переобрання Макрона не відповідають реаліям. Dassault продовжує зберігати високий рівень автономії у стратегічних рішеннях, що підкреслює складність переговорів та необхідність балансування між політичними вимогами та інтересами оборонної промисловості Франції.