Обіцянки мільйонів і далеких земель: як росіян вводять в оману заради війни в Україні

Головне управління розвідки Російської Федерації продовжує вербувати громадян для участі у так званому "Африканському корпусі", але фактично більшість новобранців після підготовки відправляють на фронт в Україні. Житель Москви Георгій Кочкін у власному інтерв’ю розповів, що його намагалися обманом залучити до робіт з розмінування у Куп’янську.

Вербування та обіцянки

У жовтні 2025 року Георгій помітив оголошення про набір до "Африканського корпусу". На той час він мав значні борги і невисокий дохід на поточній роботі. В оголошенні робота подавалася як цивільна і не пов’язана з бойовими завданнями, а заробітна плата обіцялася у розмірі 2 мільйонів рублів, приблизно 25 000 доларів, після підписання контракту.

Георгій подав заявку і 11 жовтня 2025 року з’явився у московський військкомат. Під час першої співбесіди вербувальник прокоментував його прихід словами: "Я привів вам м'ясо". До цього Георгій мав диплом з інформаційної безпеки, рік служив у технічному підрозділі Національної гвардії РФ і працював на московському заводі, погашаючи кредит за автомобіль. Він шукав нову роботу, розглядав варіанти служби в Україні, де зарплата та пільги були значними, але обрав "Африканський корпус" через сприйняту безпеку.

Контракт, підписаний 13 жовтня, не містив конкретики про роботу в Африці чи у сфері інформаційних технологій, проте гарантував високу оплату. Георгію виплатили 2 мільйони рублів за підписання контракту, додатково 200 000 рублів як бонус від Міністерства оборони РФ, і пообіцяли ще 200 000 рублів при відправці до Африки. Також було передбачене призупинення виплат кредиту на час служби.

Навчання та підготовка

Георгій розпочав службу рядовим і пройшов підготовку на навчальній базі в Муліно, що в Нижньому Новгороді. Спершу підготовка була неповною, відбувалися численні простої. Через три тижні новобранцю видали каску, тактичний жилет і стандартну військову форму, яка явно не підходила для Африки, що викликало підозру щодо реального місця призначення.

У таборі перебувало багато новобранців, але більшість направляли в Україну, а лише кілька осіб відправляли до Африки. Георгій також зазначив поширене хабарництво серед військових – солдати платили старшим офіцерам, аби уникнути складних завдань. Новобранців не попереджали про кінцеве місце служби: якщо конкретне місце не називали, це означало відправку до України; якщо вказували "Африка" – туди й відправляли.

Втеча з Росії

Напередодні Нового року Георгій намагався дезертирувати на власному автомобілі, але зустрів агента ГРУ і повернувся на базу. 23 січня йому повідомили, що незабаром його відправлять на службу, і він тимчасово може піти додому. Наступного дня Георгій вирушив до Смоленська, потім поїздом до Мінська, а далі літаком через Китай на Філіппіни, де подав заяву на отримання притулку в Манілі.

З 26 січня він отримував повідомлення від заступника командира частини та інших солдатів щодо свого місцезнаходження. Через приблизно десять днів стало відомо, що його підрозділ відправили до України для роботи саперами.

Ставлення росіян до війни

За даними соціологічного інституту "Левада-центр", підтримка війни проти України серед росіян зменшується. Лише 24% респондентів висловили бажання продовження бойових дій, що є найнижчим показником з початку опитувань. 67% опитаних вважають, що Москві слід розпочати мирні переговори. Це особливо помітно серед молоді, жінок, жителів сільської місцевості, людей з невисокими доходами або низьким рівнем освіти, а також тих, хто не підтримує Володимира Путіна.

Факти, надані Георгієм Кочкіним, свідчать про системний обман при вербуванні громадян РФ для участі в конфлікті в Україні, використання фінансових обіцянок та формальне представлення служби як цивільної. Більшість новобранців після підготовки направляють на бойові завдання, що спростовує початкові заяви про цивільний характер роботи та віддалені локації, зокрема Африку.