"Десятки військово-транспортних літаків США на шляху до Близького Сходу: що приховують аналітики?"

Між 18 та 26 січня 2026 року, військово-повітряні сили (ВПС) США здійснили транспортування мінімум 42 важких транспортних літаків на Близький Схід. Це підтверджується даними з відкритих сервісів для відстеження авіаперельотів, а також аналізом фахівців, які відстежують пересування американської військової авіації. Відповідно до цих даних, на Близький Схід прибули 41 літак C-17A Globemaster III та один C-5M Super Galaxy. Літаки здійснили посадки на авіабазах у Катарі, Йорданії, Кувейті, Бахрейні та Саудівській Аравії. Більшість рейсів стартували з авіабаз у Німеччині та Великій Британії.

Згідно з аналізом, проведеним OSINT-аналітиками MenchOSINT, лише 25 січня до регіону прибули кілька літаків C-17A та один C-5M. Ці оцінки свідчать, що така інтенсивність повітряних перевезень є однією з найбільших логістичних операцій США на Близькому Сході за останні кілька місяців. Літаки вилітали з авіабаз Рамштайн та Шпангдалем у Німеччині, а також з RAF Lakenheath у Великій Британії. Серед основних пунктів призначення були авіабаза Аль-Удейд у Катарі, Муавфак-Салті в Йорданії та об'єкти в Кувейті, Саудівській Аравії та Бахрейні.

C-17A Globemaster III є основним стратегічним транспортним літаком ВПС США і здатен перевозити броньовану техніку, системи ППО та великі обсяги боєприпасів на міжконтинентальні відстані. C-5M Super Galaxy – найбільший літак у складі ВПС США, який призначений для перевезення негабаритних вантажів, таких як ракетні компоненти, радари та важке обладнання, яке не вміщується в інші транспортні засоби.

Офіційно ВПС США не розкривають деталі вантажів, однак масштабність та географія перевезень свідчать про значне посилення присутності США та їх союзників у зоні відповідальності Центрального командування США (CENTCOM). Збільшення військово-морської присутності США також підтверджується даними з CNN, які повідомляють, що авіаносна ударна група USS Abraham Lincoln увійшла до Індійського океану, що дозволяє їй швидко реагувати на події в зоні Близького Сходу. Таке позиціонування авіаносця дозволяє підтримувати потенційні військові операції США у разі прийняття відповідних рішень. За інформацією CNN, президент США Дональд Трамп продовжує розглядати варіанти реагування на дії Ірану, але остаточних рішень ще не ухвалено.

Аль-Удейд у Катарі є найбільшим військовим об'єктом США в регіоні і служить штабом для передових операцій CENTCOM. База Муавфак-Салті в Йорданії також має стратегічне значення для регіональних повітряних операцій і активно використовувалась під час попередніх криз. Аналітики зазначають, що така інтенсивна діяльність є типовою для підготовки США до великих військових операцій, коли наперед перекидаються системи ППО, високоточні боєприпаси та авіаційне забезпечення, що дозволяє скоротити час на реагування і підвищити оперативну гнучкість.

У рамках ротаційної присутності на південно-східному фланзі НАТО США також розгорнуть підрозділ, оснащений танками M1A2 Abrams, у Румунії. Як зазначив головнокомандувач Збройних сил Румунії Георгіце Влада, це не є збільшенням чисельності іноземного контингенту, а є підвищенням бойових спроможностей вже присутніх сил. Таким чином, Сполучені Штати продовжують активне зміцнення своєї військової присутності в регіоні, що свідчить про готовність до швидкої реакції на можливі загрози.