Як іранський конфлікт відкрив нові карти для Путіна: німецький експерт про несподівані вигоди та ризики

Загострення ситуації навколо Ірану формує як додаткові виклики, так і потенційні вигоди для президента Росії Володимира Путіна у контексті війни проти України. Таку оцінку озвучив військовий аналітик Університету Бундесвера Карло Масала, коментуючи розвиток подій.

На його думку, для Кремля існує ризик втрати важливого стратегічного партнера. Водночас Москва не планує прямого втручання у бойові дії. Причиною цього є концентрація основних ресурсів та політичної уваги Росії на війні проти України. Участь російських сил у конфлікті на Близькому Сході могла б призвести до погіршення відносин із адміністрацією Сполучених Штатів та ускладнити будь-які переговори щодо українського питання.

Експерт підкреслив, що Росія не збирається надавати Ірану військову підтримку у вигляді прямого застосування сил. За його словами, ключові інтереси Кремля залишаються зосередженими на українському фронті. Додаткова участь у конфлікті довкола Ірану могла б спричинити дипломатичні наслідки та загострення відносин із Вашингтоном.

Карло Масала також звернув увагу на російські зенітні ракетні комплекси С-400, які були передані Ірану. За його оцінкою, ці системи не змогли продемонструвати ефективність під час відбиття повітряних атак. У повітряному просторі домінування отримали Сполучені Штати та Ізраїль. У результаті російські комплекси практично не відіграють значної ролі у протидії ударам по іранських об’єктах, що знижує їхню стратегічну вагу.

Аналітик наголосив, що ослаблення Ірану може мати негативні наслідки для Росії. Тегеран раніше забезпечував Москву боєприпасами та різними видами озброєння. Йдеться, зокрема, про постачання мільйонів артилерійських снарядів, які використовуються у війні проти України. Крім того, співпраця між країнами пов’язана з виробництвом безпілотників типу «Шахед», виробництво яких Росія організувала на власній території.

Разом із ризиками експерт назвав і кілька факторів, що можуть виявитися вигідними для Кремля. Перший із них полягає у зростанні світових цін на нафту та газ через нестабільність у регіоні Близького Сходу, що здатне збільшити доходи російського бюджету. Другий аспект пов’язаний із активним використанням систем протиповітряної оборони США та їхніх союзників у регіоні, що може обмежити кількість озброєння, доступного для передачі Україні. Третій фактор має політичний характер, оскільки увага міжнародної спільноти частково зміщується на події навколо Ірану, тоді як підтримка України значною мірою залежить від постійної присутності теми війни у глобальному інформаційному та політичному порядку денному.

У контексті подій на Близькому Сході 3 березня прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що удари США та Ізраїлю по іранській території були необхідними для запобігання подальшому нарощуванню ядерного потенціалу. За його словами, протягом кількох місяців Іран міг отримати можливості, які зробили б цей потенціал практично невразливим.

Після ударів по іранських ядерних об’єктах у червні 2025 року іранські військові розпочали будівництво нових споруд. Серед них — підземні бункери, призначені для розробки балістичних ракет та атомних боєприпасів.

Водночас міністр оборони США Піт Гегсет повідомив, що президент США Дональд Трамп поінформований про контакти між Росією та Іраном. Йдеться також про можливу передачу російською стороною розвідувальної інформації, яка могла використовуватися для планування ударів по американських військових об’єктах на Близькому Сході. Такий розвиток подій демонструє складність ситуації та підкреслює взаємозв’язок між конфліктом навколо Ірану і війною Росії проти України.