ЄС вагається щодо швидкого вступу України: що саме турбує Брюссель?

Деякі уряди країн Європейського Союзу ставляться з обережністю до ідеї прискореного вступу України до блоку в рамках можливого мирного процесу, оскільки побоюються потенційних ускладнень та зміни логіки розширення ЄС. Про це повідомляють європейські дипломати, на яких посилається агентство Reuters.

Президент України Володимир Зеленський висловив намір, щоб країна стала членом ЄС до 2027 року, що, на його думку, сприятиме стабільності, безпеці та економічному розвитку України. Проте окремі держави, зокрема Франція та Німеччина, сумніваються в доцільності прискореної інтеграції. Їх турбує можливе уповільнення реформ після вступу, особливо у сфері боротьби з корупцією, що могло б створити додаткові проблеми для ЄС.

Віцепрем’єр-міністр України Тарас Качка, відповідальний за переговори з ЄС, у коментарі Reuters повідомив, що Київ готовий врахувати занепокоєння партнерів. Він запропонував впровадити механізм контролю за дотриманням демократичних стандартів та встановити перехідний період для надання сільськогосподарських субсидій. Політичне зобов’язання щодо конкретної дати вступу Качка назвав критично важливим для забезпечення тривалого та стабільного миру в Європі.

Європейські лідери обговорюють реформування процесу вступу України. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала модель, за якою країна могла б стати членом після виконання мінімальних вимог, але без повного доступу до фондів ЄС та участі у прийнятті рішень до завершення всіх критеріїв. Це потенційно дозволило б пришвидшити інтеграцію України, а також Молдови, Чорногорії та Албанії. Однак навіть така схема не гарантує вступу до 1 січня 2027 року, оскільки будь-яке розширення має бути погоджене всіма 27 державами-членами.

Качка зазначає, що хоча формальні процедури можуть тривати довше, угоду про вступ Україна могла б укласти вже наступного року. Водночас експерти та дипломати висловлюють скептицизм щодо реалізації цього сценарію, включно з пропозицією фон дер Ляєн, відомою як концепція "зворотного розширення". Зростання підтримки популістських партій та політичних сил, що виступають проти розширення ЄС, змушує уряди діяти обережно, щоб уникнути критики за прискорення процесу без підтримки громадськості.

За словами одного з дипломатів ЄС, ідея "зворотного розширення" наразі не має перспектив, і конкретна дата вступу України не підтримується більшістю країн блоку. Інший західноєвропейський чиновник зазначає, що Україна досі має значні проблеми з корупцією і ще не готова до повноправного членства в ЄС.

Попри існуючі труднощі, очікується, що Європейська комісія продовжить пошук шляхів інтеграції України до ЄС протягом наступних років, враховуючи потребу зміцнення військової та економічної спроможності союзу на тлі загроз з боку Росії. Деякі експерти пропонують поступову інтеграцію, яка дозволить Україні брати участь у програмах ЄС, мати доступ до єдиного ринку, енергетичних, цифрових та транспортних сфер, а також брати участь у деяких політиках ЄС навіть до формального членства.

На думку заступниці директора Європейського політичного центру Коріни Стратулат, повне членство України найближчими роками малоймовірне, однак поетапний доступ до різних сфер співпраці залишається реалістичним сценарієм швидкої інтеграції.

Нещодавно Латвія підкреслила важливість готовності України до прискореного вступу, зазначивши, що попри блокування переговорів Угорщиною, триває виконання законодавчих вимог ЄС та імплементація Копенгагенських критеріїв. Латвійські дипломати закликали забезпечити максимальну підготовку України для оперативного початку переговорів після офіційного старту процесу.

Водночас в Австрії вважають прагнення України приєднатися до ЄС до 2027 року амбітним і нереалістичним. Міністерка Європи, інтеграції та сім’ї Австрії Клаудія Бауер наголосила на існуванні чітких правил та критеріїв вступу, які застосовуються до всіх кандидатів без винятків.