Після напруження з Трампом Європа переглядає фокус на Україну — Bloomberg

Після складного періоду у відносинах із президентом США Дональдом Трампом Європейський Союз заявив про намір знову зробити українське питання одним із ключових у власному політичному порядку денному. Відповідна позиція була озвучена під час термінового саміту ЄС у Брюсселі, який відбувся на тлі різкого загострення трансатлантичних відносин, спричиненого заявами Трампа щодо можливості анексії Гренландії та запровадження торговельних обмежень проти європейських держав.

Керівники країн Європейського Союзу визнали, що нинішній стан співпраці зі Сполученими Штатами зазнав серйозних втрат. Водночас вони підкреслили, що повний розрив відносин із Вашингтоном є неможливим з огляду на глибоку залежність ЄС від американської торгівлі, фінансових ринків, енергетичних ресурсів та, передусім, безпекових гарантій, які мають критичне значення для України.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що надмірний оптимізм у поточній ситуації є недоречним, проте наголосив на необхідності якнайшвидшого повернення до змістовного та прагматичного діалогу. Схожої позиції дотримався і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, який виступив за відновлення практичної співпраці між Європейським Союзом і Сполученими Штатами.

Одним із перших практичних кроків у цьому напрямку стало відновлення процедури ратифікації торговельної угоди між ЄС і США, яка раніше була призупинена після жорстких заяв американського президента щодо Гренландії. У Європарламенті та Європейській раді повідомили, що зміна позиції Трампа після його зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте створила підґрунтя для повернення до переговорного процесу.

Україна у фокусі європейської політики

Найбільше занепокоєння серед європейських лідерів викликає ситуація навколо України. До виникнення кризи, пов’язаної з Гренландією, Європейський Союз спільно зі США працював над формуванням мирної угоди, яка передбачала, зокрема, чіткі американські зобов’язання щодо захисту України у разі повторної агресії з боку Росії. Проте цей процес було фактично заморожено через різке погіршення контактів із Вашингтоном.

Європейські керівники висловили стурбованість тим, що увага до українського питання може знову зменшитися, особливо на тлі контактів представників адміністрації Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві. Дональд Туск підкреслив, що Україна не повинна опинятися на периферії міжнародної політики через короткострокові політичні емоції.

Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про підготовку спеціального післявоєнного пакету економічного розвитку для України, який розробляється у координації зі США. Вона також нагадала, що з початку повномасштабної війни Європейський Союз надав Києву фінансову, військову та гуманітарну допомогу на суму 193 мільярди євро, а також нещодавно виділив додаткову позику обсягом 90 мільярдів євро.

Заяви фон дер Ляєн пролунали на тлі критики з боку президента України Володимира Зеленського, який під час виступу на економічному форумі в Давосі зауважив, що європейські партнери часто обмежуються тривалими обговореннями, не переходячи до рішучих дій.

Паралельно Європейський Союз продемонстрував готовність до жорсткої відповіді у разі нової ескалації з боку США. ЄС підготував пакет можливих контрмит на загальну суму 93 мільярди євро та розглядав застосування механізмів протидії економічному примусу.

Попри тимчасове зниження напруги, лідери Європейського Союзу визнають, що рівень довіри до Сполучених Штатів суттєво знизився, а ризик нових криз зберігається. У зв’язку з цим ЄС планує прискорити реалізацію курсу на стратегічну автономію, зосереджуючи зусилля на розвитку оборонних спроможностей, зміцненні торговельної незалежності та підвищенні конкурентоспроможності європейської економіки.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підсумував, що нинішню кризу вдалося подолати, однак наголосив на необхідності зробити Європу значно стійкішою до подібних викликів у майбутньому.