Євросоюз ставить під сумнів новий проект Трампа: що ховається за "Радою миру"

Лідери країн Європейського Союзу висловили серйозні сумніви щодо деяких аспектів ініційованого президентом США Дональдом Трампом проекту «Рада миру». Про це повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта під час пресконференції за результатами саміту лідерів ЄС, який відбувся в Брюсселі.

Зокрема, Кошта заявив, що ЄС має суттєві зауваження стосовно кількох положень статуту «Ради миру». Мова йде про невизначеність щодо функцій цього органу, принципів управління, а також відповідності статуту міжнародним стандартам, зокрема Статуту ООН. Ці питання потребують більш детального розгляду та уточнень, зазначив він.

Попри це, Антоніу Кошта підкреслив, що Європейський Союз готовий співпрацювати зі Сполученими Штатами в рамках мирного процесу для Сектора Газа, за умови дотримання міжнародно-правових норм. ЄС готовий взаємодіяти з «Радою миру», якщо цей орган виконуватиме функції тимчасової адміністрації відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН №2803, яка передбачає завершення конфлікту в регіоні.

Запуск діяльності «Ради миру» відбувся 22 січня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. На цьому заході президент США Дональд Трамп оголосив про початок роботи органу, чия основна мета на перший період буде зосереджена на Секторі Газа. Трамп також зазначив, що в майбутньому функціонал «Ради миру» може бути розширений і на інші регіони світу.

В церемонії заснування органу взяли участь представники менш ніж двадцяти держав. Серед європейських країн делегації Угорщини та Болгарії були єдиними, хто прибув на подію. Під час заходу учасники підписали статут нової організації. Трамп також заявив, що «Рада миру» повинна діяти в тісній координації з ООН.

Раніше стало відомо, що для отримання статусу постійного члена «Ради миру» країни повинні здійснити фінансовий внесок на суму одного мільярда доларів США. Без цього внеску країни можуть стати тимчасовими членами на трирічний термін. Зібрані кошти будуть спрямовані на відновлення інфраструктури та забезпечення життєдіяльності в Секторі Газа.

Україна також отримала запрошення приєднатися до «Ради миру». Президент України Володимир Зеленський повідомив, що згадка про цей орган міститься в плані з двадцяти пунктів, розробленому спільно зі Сполученими Штатами. Він зазначив, що «Рада миру» може стати інструментом нагляду за дотриманням режиму припинення вогню.

Однак Зеленський підкреслив, що Україна може розглянути можливість членства в цьому органі тільки після завершення війни. Він також додав, що за умов участі Росії та Білорусі, які Україна вважає державами-ворогами, її участь у «Раді миру» неможлива.