Гігант океану: судно, яке перевершило Ейфелеву вежу за висотою

Людство завжди прагнуло створювати надзвичайно великі споруди, і це стосується не лише наземної архітектури, а й суднобудування. За даними SlashGear, найбільший нафтовий танкер в історії значно перевищував розмірами відомі світові символи висоти, такі як Ейфелева вежа та Емпайр-стейт-білдінг.

Історія створення танкера

У 1970-х роках грецький мільярдер і власник судноплавної компанії Ставрос Ніархос прийняв рішення побудувати надвеликий нафтовий супертанкер для розширення свого флоту. Спершу не було передбачено, що судно матиме настільки складну та довгу історію. Будівництво почала японська компанія Sumitomo Heavy Industries у 1979 році. Первісна назва судна була Oppama на честь японської верфі, де воно створювалось.

Причини відмови Ніархоса від танкера залишаються невідомими. Існують версії про можливе банкрутство або невиконання фінансових зобов’язань, а також припущення про різкий спад на ринку морських перевезень. У результаті того ж року судно було продано гонконгському магнату Тунг Чао-Юнгу, який збільшив його довжину та вантажопідйомність. У 1981 році танкер спустили на воду під назвою Seawise Giant.

Розміри та характеристики

Довжина танкера становила 458,45 метра, що робило його більшим за будь-яке інше судно, включно з авіаносцем USS Enterprise довжиною 341 метр. Головна палуба займала площу 31 541 м², і її проходження могло займати до 30 хвилин, через що екіпаж часто пересувався на велосипедах.

Судно містило 46 нафтових танків із загальним обсягом понад чотири мільйони барелів сирої нафти. Суднове кермо важило 230 тонн, а гвинт — 50 тонн. Для повної зупинки при максимальному завантаженні потрібен був шлях майже 10 км, а радіус повороту перевищував 3 км. Великі розміри обмежували проходження судна через Ла-Манш, Суецький та Панамський канали, через що танкер доводилося спрямовувати навколо мису Доброї Надії. Максимальна швидкість не перевищувала 16 вузлів, що значно подовжувало час подорожей.

Події після запуску

У 1986 році танкер зазнав серйозних пошкоджень під час Ірано-іракської війни: його вразили іракські ракети в Ормузькій протоці, і він затонув на мілководді. Витрати на порятунок були занадто високими для компанії Orient Overseas Container Line, однак норвезька компанія Normal International витратила мільйони доларів на відновлення судна.

Зміна власників і назв

Після порятунку у 1988 році судно повернули до експлуатації під назвою Happy Giant. Незабаром його придбав норвезький магнат Йорген Яре за 39 мільйонів доларів та перейменував на Jahre Viking. У 2004 році танкер було продано сингапурській компанії First Olsen Tankers і перетворено на танкер-сховище сирої нафти під назвою Knock Nevis. Протягом п’яти років він знаходився на нафтовому родовищі Qatar Al Shaheen у Перській затоці.

У 2009 році танкер продали індійській компанії для утилізації в штаті Гуджарат. Через великі розміри судно розбирали понад рік із залученням 18 000 робітників, а всі частини перетворили на металобрухт. Єдиним збереженим елементом став якір вагою 36 тонн, який нині виставлений у Морському музеї Гонконгу.

Порівняння з наземними гігантами

Для порівняння, найбільший наземний транспортний засіб у світі — роторний екскаватор Bagger 293 компанії TAKRAF — має довжину 225 метрів, висоту 96 метрів та вагу 14 200 тонн. Він пересувається по шахтах, залишаючи сліди не глибше ніж сліди людини, та використовується для видалення величезних обсягів породи для доступу до вугілля.