Лазер відкрив таємницю розчину, яким Дарвін зберігав свої тваринні колекції

Між 1831 та 1836 роками відомий британський натураліст Чарльз Дарвін зібрав значну колекцію зразків тваринного світу, яку він використовував у своїх дослідженнях. Багато з цих експонатів збереглися до сьогоднішнього дня, що стало можливим завдяки застосуванню спеціального розчину, яким Дарвін обробляв свої колекції для їх збереження. До теперішнього часу точний склад цього розчину залишався таємницею, оскільки розкриття банок, запечатаних Дарвіном понад 200 років тому, є надзвичайно небезпечним. Це може призвести до втрати зразків через випаровування невідомих хімічних речовин або забруднення навколишнього середовища.

Проте інформація про хімічний склад рідин, у яких зберігаються ці зразки, є критично важливою для забезпечення довгострокового моніторингу їхнього стану. Вчені з Музею природної історії в Лондоні застосували новітній підхід для вивчення цього питання. Вони використовували портативну методику лазерної спектроскопії, що дозволяє досліджувати склад рідин без порушення герметичності банок. У своїй роботі, опублікованій в журналі ACS Omega, вони описали застосування методу, який отримав назву просторово-зміщена раманівська спектроскопія (SORS). Цей метод дає змогу вивчати хімічний склад рідин через скло, використовуючи лазерне світло, що відбивається і змінює довжину хвилі.

Згідно з результатами досліджень, стало відомо, що для збереження ссавців та рептилій Чарльз Дарвін зазвичай використовував формалін, а потім зберігав зразки в етанолі, що допомагало запобігти процесам гниття. Для безхребетних тварин Дарвін застосовував різні розчини, такі як формалін, буферні розчини та суміші з гліцерином. Цей новий метод виявився дуже точним і в 80% випадків дозволяв правильно визначити склад рідин, в яких зберігалися зразки. Крім того, метод давав змогу визначити, який тип скла або пластику використовувався для зберігання експонатів.

Це відкриття стало важливим кроком вперед у сфері збереження музейних колекцій, оскільки тепер стало можливим вивчати склад рідин у банках без порушення їхньої цілісності. Зрозуміти склад рідини та умови зберігання цих рідкісних зразків має надзвичайне значення для музеїв, оскільки це дозволяє краще зберігати колекції для майбутніх досліджень і зберігати їх на багато років. Застосування цього підходу може сприяти розвитку нових методів збереження музейних колекцій, що є важливим для їхнього довгострокового збереження.

Одним із важливих підтверджень ідей Дарвіна стало дослідження скам'янілості археоптерикса, що виявило нові риси, схожі як на рептилій, так і на птахів. Це відкриття підтвердило теорії Чарльза Дарвіна про спільне походження птахів і динозаврів, надаючи нові аргументи на користь концепції еволюції. Таким чином, розкриття секрету складу розчину, яким Дарвін зберігав свої колекції, стало важливим етапом у збереженні його наукової спадщини та допомогло підтвердити багато його теоретичних припущень.