Загадкова Зона 51: чому США тримали в секреті цей літак-невидимку десятиліттями

Літак Boeing YF-118G Bird of Prey, відомий як «Хижий птах», залишався майже невідомим широкій публіці, проте він є одним із найважливіших і найунікальніших стелс-проєктів Сполучених Штатів. Цей апарат не створювався для бойових завдань, а слугував секретним демонстратором технологій малопомітності, що пізніше суттєво вплинули на розвиток американської авіації.

Розробка YF-118G тривала з 1992 по 1999 рік у підрозділі Phantom Works компанії McDonnell Douglas, а після об’єднання з Boeing проєкт продовжили вже в новій структурі. Створення літака відбувалося у суворій таємниці на полігоні Зона 51, розташованому в штаті Невада. Перший політ відбувся у 1996 році, а прототип здійснив загалом 38 випробувальних вильотів. Після завершення випробувань програму закрили, і лише у 2002 році Пентагон офіційно підтвердив існування цього літака.

Основною метою проєкту було продемонструвати можливість швидкого та порівняно недорогого створення складних літаків-невидимок. Фінансування програми здійснювала компанія Boeing власними коштами, витративши близько 67 мільйонів доларів, що значно менше за вартість одного сучасного винищувача F-35. YF-118G не планувався для серійного виробництва та бойового застосування. Його завданням було перевірити нові форми фюзеляжу для зменшення радіолокаційної помітності, відпрацювати швидке цифрове проєктування, використати композитні матеріали та оптимізувати вартість виробництва стелс-літаків.

Назва літака YF-118G походить від клінгонського «Хижого птаха» з всесвіту Star Trek через його футуристичний вигляд. Конструктивно літак мав змішану форму крила та фюзеляжу, екранований повітрозабірник двигуна, беззазорні керуючі поверхні та цільний композитний корпус без традиційних швів і ребер. Такі рішення значно знижували радіолокаційний переріз літака, який оцінювали як співставний із розміром комара.

Для зменшення витрат Boeing використовував готові компоненти: шасі від Beech King Air та Queen Air, турбовентиляторний двигун Pratt & Whitney JT15D-5C, катапультне крісло від Harrier та елементи кабіни від серійних тактичних літаків. Льотчики-випробувачі зазначали, що деякі прилади були «майже з цивільного магазину».

YF-118G не призначався для високошвидкісних польотів. Крейсерська швидкість складала близько 483 км/год, а максимальна висота – 6 км. Головним пріоритетом була мінімальна помітність для радарів та сенсорів, що робило літак ефективним для демонстрації технологій, подібно до F-117 Nighthawk.

Досвід, отриманий під час розробки «Хижого птаха», безпосередньо вплинув на створення винищувачів F-22 Raptor та F-35 Lightning II, демонстратора X-32 та безпілотного бойового апарата X-45. Експерти вважають YF-118G ключовим експериментом, який дозволив США зберегти технологічну перевагу у сфері авіації.

Після розсекречення програми наприкінці 2002 року літак передали до Національного музею ВПС США у Дейтоні, штат Огайо, де він зберігається та експонується і нині.