У Львові віддали останню шану герою Лембергу майже через три роки після його загибелі

У Львові відбулася траурна церемонія прощання з українським військовим Михайлом-Віктором Сцельніковим, відомим під позивним "Лемберг". Цей момент став особливо болісним для його матері, Олени Чернінької, оскільки він пройшов майже через три роки після загибелі її сина. Олена повідомила про це на своїй сторінці у Facebook, підкресливши, що такий момент є надзвичайно важким для неї.

За словами Олени Чернінької, її син Михайло вирушив на фронт 3 березня 2022 року. І ось лише через чотири роки після цього йому вдалося отримати останню шану. В лютому цього року Олена повідомила, що згідно з результатами ДНК-експертизи, її син був офіційно визнаний загиблим. Це стало остаточним підтвердженням його смерті після тривалих пошуків та спроб знайти хоч які-небудь зв'язки з ним.

Журналістка Мар’яна П’єцух, яка поділилася цією історією на своїй сторінці, зазначила, що цей випадок став одним із найскладніших у її професійній діяльності. "Майже три роки — сотні емоційних і відвертих постів, численні спроби зв'язатися з "Лембергом", у надії на його повернення. І лише нещодавно надійшла звістка, що ДНК зразків співпали, і це стало підтвердженням його загибелі", — зазначила вона.

У цей час Олена Чернінька не тільки переживала біль втрати, але й знайшла сили, щоб написати книгу про сина, яка отримала назву "Лемберг: мамцю, ну не плач". Водночас вона організувала виставку своїх картин, створених під час тривалого очікування новин про Михайла. Одним з найбільш значущих творів була картина-портрет сина, яку Олена написала в ці важкі часи.

Особливістю цієї трагедії є те, що на церемонії прощання не був присутній біологічний батько Михайла, Михайло Сцельніков, через обвинувачення у вбивстві народного депутата України Андрія Парубія. Під час судового процесу Сцельніков зізнався у вчиненні злочину, пояснивши це тим, що він здійснив вбивство умисно, з метою потрапити на обмін і повернути тіло сина, яке знаходилося на території Росії.

Михайло Сцельніков, батько загиблого героя, був затриманий 30 серпня 2025 року у Львові. Чоловік, маскуючись під кур'єра, вистрілив у депутата від "Європейської солідарності" Андрія Парубія. Після затримання Сцельніков визнав свою провину, але відкидав заяви про те, що його шантажували російські спецслужби. Він стверджував, що це був його спосіб досягти результату і потрапити на обмін з Росією, щоб забрати тіло сина.

Колишня дружина Михайла Сцельнікова, Олена Чернінька, розповіла, що після того, як їхній син пішов на війну, у них виникли серйозні розбіжності з колишнім чоловіком, особливо через різні політичні погляди. Олена згадала, що їхні стосунки зіпсувалися ще в 1998 році, а офіційно вони розлучилися в 2000-му. Виховувати сина Олені довелося самостійно. Хоча батько інколи мав зв'язок з Михайлом, це відбувалося досить рідко.

Михайло Сцельніков пішов на фронт, де став частиною 93-ї окремої механізованої бригади. Він сам попросив перевести його на найбільш гарячі точки фронту. Брав участь у боях під Києвом, Запоріжжям, Миколаєвом, а згодом самостійно вирішив служити в Бахмуті. Саме там він віддав своє життя. Михайло був молодшим сержантом і командиром відділення розвідвзводу. Він завжди підкреслював, що готовий боротися за Україну до кінця, навіть за ціною власного життя.