Заповіт та родичі: коли є право оскаржити і що про це каже закон

Питання оскарження заповіту часто виникає, коли близькі сумніваються у тому, що документ справді відображає волю померлого. В Україні для того, щоб змінити або визнати заповіт недійсним, необхідно дотримуватись законодавчих норм та враховувати конкретні умови, за яких це можливо. Юрист Нікіта Муренко пояснює основні ситуації, коли заповіт можна оскаржити, та випадки, коли таке звернення неможливе.

Хто має право оскаржити заповіт

Згідно з українським законодавством, термін "оскарження заповіту" є неточним: правильно говорити про визнання заповіту недійсним. Заповіт може бути скасований самим заповідачем за життя або визнаний недійсним судом. Існують також нікчемні заповіти, які не мають юридичної сили з моменту їх складання.

Нікчемним вважається заповіт, якщо він складений із грубими порушеннями форми або не посвідчений уповноваженою особою, наприклад, нотаріусом. До таких випадків належать, зокрема, прості рукописні заповіти без належного посвідчення, навіть якщо в них чітко вказана воля померлого. Родичі можуть звертатися до суду, якщо є підстави вважати, що під час посвідчення документа були проігноровані важливі обставини.

Основним критерієм для визнання заповіту недійсним є порушення волевиявлення заповідача. Це може стосуватися, наприклад, психічних захворювань або впливу третіх осіб. Суд у таких випадках визначає, що заповіт не відображає справжню волю людини.

Заповіт, який не підлягає оскарженню

Незгода родичів із змістом заповіту або підозри щодо його правильності не є підставою для його скасування. Часто люди звертаються до суду через сумніви у підписі або формулюваннях документа, проте це не є достатньою підставою для визнання заповіту недійсним.

Заповіт не можна оскаржити, якщо він складений відповідно до закону, посвідчений нотаріусом або іншою уповноваженою особою та реально відображає волю заповідача. Закон дозволяє посвідчення заповіту широким колом осіб, зокрема посадовими особами місцевого самоврядування, капітанами кораблів та командирами військових підрозділів. Якщо документ оформлений із порушеннями, наприклад, без підпису нотаріуса, він автоматично визнається нікчемним, і звернення до суду не є обов’язковим.

Процедура оскарження заповіту

Процедура оскарження заповіту в Україні не передбачає фіксованого переліку документів: усе залежить від підстав, на які спираються родичі. Найпоширеніша причина — твердження, що заповідач не усвідомлював наслідки своїх дій. У таких випадках до позову додають медичні документи, які підтверджують психічні розлади або інші обставини, що могли вплинути на здатність людини оцінювати свої дії адекватно.

У випадках примусу родичі також можуть оскаржити заповіт, надаючи докази тиску на заповідача, наприклад фото- або відеоматеріали.

Оскарження нотаріально завіреного заповіту

Посвідчення заповіту нотаріусом не виключає можливості його оскарження. Якщо буде доведено, що заповідач не усвідомлював значення своїх дій, навіть нотаріально завірений документ може бути визнаний недійсним. Найчастіше такі випадки виникають, коли особа перебувала на лікуванні у психіатричному закладі, про що нотаріус не знав під час посвідчення документа. В таких ситуаціях вирішальним є наявність доказів порушення волевиявлення заповідача, а не факт нотаріального посвідчення.

Вартість скасування заповіту

Вартість процесу скасування заповіту залежить від кількох факторів, зокрема кваліфікації адвоката та складності справи. Наприклад, написання позову може коштувати від 10 до 40 тисяч гривень, залежно від фахівця. Крім того, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок, а також можливі додаткові витрати на збір доказів. Загальна вартість процедури визначається індивідуально у кожній конкретній ситуації.