Що стоїть на шляху окупантів до Слов’янська та Краматорська: три ключові кроки, – експерт

Перед можливим початком бойових дій за Слов’янськ і Краматорськ російські війська стикаються з низкою складних завдань, без виконання яких подальший наступ є неможливим. Наразі визначити конкретні терміни переходу до боїв за ці міста не видається можливим, оскільки противник не завершив підготовчі етапи та не створив необхідних умов для масштабних наступальних операцій.

Аналіз динаміки бойових дій свідчить, що темпи просування російських підрозділів упродовж останніх місяців суттєво знизилися. Порівняння показників наступу в різні періоди демонструє спад швидкості атак, однак це не означає зменшення загальної напруженості на фронті. Штурмові дії тривають, проте наступальний потенціал окупаційних сил помітно ослаб.

Зменшення можливостей для активного наступу пов’язується зі значними втратами особового складу та техніки. У зв’язку з цим російські війська потребують перегрупування, відновлення боєздатності та поповнення ресурсів. Крім того, постає питання визначення джерел нових сил і засобів, які можуть бути задіяні для подальшого просування.

Однією з ключових умов для руху в бік Слов’янська і Краматорська є встановлення контролю над Лиманом. Цей населений пункт має стратегічне значення, проте на теперішній момент противник не наблизився до етапу активних штурмових дій у цьому районі. Відсутність успіхів на цьому напрямку суттєво стримує реалізацію подальших планів.

Наступним обов’язковим етапом для окупаційних військ є завершення боїв у межах Покровсько-Мирноградської агломерації. Лише після стабілізації ситуації на цій ділянці фронту можливий перехід до підготовки наступу на Костянтинівку. Для продовження просування необхідно не лише захопити це місто, а й виконати низку додаткових умов, пов’язаних із логістикою та забезпеченням флангів.

Тільки після виконання зазначених завдань російські війська зможуть розглядати можливість початку атак безпосередньо на Слов’янськ та Краматорськ. Водночас обстановка на фронті залишається мінливою, а розвиток подій може коригувати плани сторін.

Окремо наголошується на необхідності створення щонайменше трьох ударних плацдармів для одночасних дій у напрямках Слов’янська, Краматорська, Дружківки та Костянтинівки. Лише за умови узгоджених і синхронізованих наступів з різних напрямків можливе досягнення оперативного результату та спроба встановлення контролю над містами Слов’янсько-Краматорської агломерації.