Таємниці успіху ЗСУ на півдні: у ДШВ розкрили деталі просування

Одним із головних чинників успішності українських військових у визволенні населених пунктів на південному напрямку є суворе дотримання інформаційної тиші. Командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ Олег Апостол зазначив у своєму інтерв’ю, що це правило застосовується на всіх етапах операцій та стосується конкретних даних і осіб, які не мають бути розголошені, особливо інформації про успіхи підрозділів.

За словами Апостола, розкриття таких відомостей може призвести до втрат серед українських військових. Генерал-майор підкреслив, що окремі деталі просування сил оборони залишаються закритими для публічного повідомлення, оскільки ворог може використати оприлюднені дані, навіть із затримкою або отримавши неправдиву інформацію.

«При розголошенні деталей можна втратити досягнуті рубежі або застрягти на певній позиції. Дотримання інформаційної тиші дозволяє продовжувати просування», – наголосив Апостол. Він додав, що у Запорізькій області українські війська відтісняють ворога з ділянок, де противник не сконцентрував основні сили, а на півдні були ліквідовані двоє російських командирів батальйонів.

Контрнаступ ЗСУ на південному напрямку став перешкодою для планів російського наступу у весняно-літній період. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) оцінюють, що дії українських підрозділів у лютому 2026 року могли зірвати плани Росії щодо подальшого просування у Запорізькій області. Крім того, російські війська зіткнулися з труднощами при підготовці наступальної кампанії на так званий «пояс фортець» у Донецькій області.

Згідно зі звітом ISW, російське командування передислокувало елітні підрозділи повітряно-десантних та морських піхотних військ з Покровського та Добропільського напрямків на південну лінію фронту. Це свідчить про значне перенаправлення ресурсів для протидії українському контрнаступу.

Таким чином, суворе дотримання інформаційної тиші у поєднанні зі стратегічним передислокуванням сил дозволяє ЗСУ ефективно просуватися на південному напрямку, знижуючи втрати та ускладнюючи ворогу планування подальших наступальних операцій. Завдяки цьому українські підрозділи можуть діяти з максимальною ефективністю, використовуючи переваги та слабкі місця противника, без ризику, що противник отримає критичну інформацію про позиції та досягнення Сил оборони.