ЗСУ на півдні змінюють хід весняно-літньої кампанії РФ — аналітики ISW розкривають деталі

У лютому 2026 року українські війська на південному напрямку здійснили контрнаступальні дії, які мали значний потенціал для зупинки планів Російської Федерації щодо просування в Запорізькій області та впливу на очікуваний весняно-літній наступ РФ на Донецький "пояс фортець". Про це повідомляють аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своєму останньому звіті.

Експерти ISW наголошують, що російське військове керівництво передислокувало елітні частини повітряно-десантних та морських піхотних підрозділів з Покровського та Добропільського районів на південний фронт. Такі переміщення військ Росія вже практикувала під час попередніх українських контратак: зокрема, морська піхота була перекинута на Курський напрямок у серпні 2024 року та на Добропільський тактичний район у вересні 2025 року.

При цьому переміщення ВДВ на південь у січні 2026 року відбулося ще до початку українського контрнаступу, що свідчить про можливе прагнення РФ використати досягнуті тактичні переваги в напрямку Гуляйполя протягом весни та літа. Аналітики ISW зазначають, що лютневий контрнаступ ЗСУ здатний був порушити плани російського командування щодо використання тактичних переваг у Запорізькій області, а також вплинути на підготовку до наступу на "пояс фортець" в Донецькій області.

Зі звіту ISW видно, що переміщення російських військ з Донецької області до Дніпропетровської та Запорізької ілюструє наявні стратегічні дилеми російського командування. Спроба проведення одночасних наступальних операцій ускладнюється через недавні успіхи українських сил на Гуляйпільському та Олександрівському напрямках. Раніше російські війська не проводили наступальні дії одночасно на різних ділянках фронту, що зменшує ймовірність значних успіхів у районі "Фортечного поясу".

Щодо результатів контрнаступу ЗСУ, головнокомандувач українських сил Олександр Сирський повідомив про відновлення контролю над близько 400 км² території та восьми населеними пунктами на південному фронті. Однак, за даними джерел DeepState, реальні площі, очищені від противника, становлять приблизно 79 км².

Таким чином, українські війська на півдні змогли вплинути на оперативні плани Росії, змусивши її передислоковувати елітні підрозділи та коригувати графік наступальних операцій. Дії ЗСУ не лише стримали можливе просування противника в Запорізькій області, а й ускладнили підготовку до весняно-літнього наступу на Донецький "пояс фортець", що підкреслює стратегічну важливість південного напрямку для обох сторін конфлікту.