Контрнаступ України в 2026 році: що розповів командир ЗСУ?

Контрнаступальні дії Сил оборони України залишаються можливими, однак їхній формат і масштаб не відповідатимуть моделі, яка застосовувалася у 2022 році. Поточна воєнна ситуація та умови ведення бойових дій змінюють підходи до планування операцій, що виключає очікування швидких проривів на значні відстані.

Командир 20-ї бригади безпілотних систем К2 Кирило Верес повідомив, що реалії сучасної війни не дозволяють розраховувати на стрімке просування на десятки або сотні кілометрів. За його оцінкою, більш імовірною є тактика поступового витіснення противника з окремих ділянок фронту з одночасним формуванням так званої зони ураження.

Під зоною ураження мається на увазі простір, у межах якого Сили оборони України здатні системно впливати на противника на глибину приблизно п’ятнадцяти або двадцяти кілометрів. Такий підхід, за словами командира, відповідає наявним ресурсам, технічним можливостям та поточному рівню забезпечення військ.

Кирило Верес окремо наголосив, що сценарій масштабного контрнаступу з просуванням на сотні кілометрів він не вважає реалістичним. Водночас він підкреслив доцільність поетапного розширення контролю над зоною ураження, що дозволяє послідовно знижувати бойовий потенціал противника без застосування різких і надмірно ризикованих маневрів.

Серед ключових завдань, які нині стоять перед Силами оборони України, командир назвав перенесення ураження вглиб оборонних порядків противника. Реалізація цього завдання ускладнюється необхідністю одночасного забезпечення постійної підтримки піхотних підрозділів уздовж усієї лінії бойового зіткнення.

За його словами, залишати піхоту без належної підтримки навіть на короткий проміжок часу неможливо, оскільки це створює додаткові ризики для стійкості оборони. У зв’язку з цим наявні ресурси мають розподілятися між тактичною підтримкою підрозділів на передовій та ударами по глибині оборони противника, що потребує складних управлінських рішень.

Командир також звернув увагу на те, що сучасна війна висуває високі вимоги як до людських, так і до фінансових ресурсів. Важливу роль у підвищенні ефективності дій відіграють технології, зокрема безпілотні системи, які забезпечують розвідку та ураження цілей на різних дистанціях.

Окрім цього, Кирило Верес зазначив, що командири підрозділів повинні бути готовими до швидкої адаптації до змін обстановки на полі бою. Своєчасне реагування на нові виклики та умови ведення війни він визначив як необхідну складову ефективного управління та планування бойових дій.