Іран приховує свій головний хід у війні, здатний перевернути все — WSJ

Протягом останніх двох тижнів у конфлікті з США Іран активно застосовує ракетні атаки та дрони-камікадзе, спрямовані на країни регіону. Основна мета таких ударів — створення паніки та провокування кризи на глобальному паливному ринку. Проте, як повідомляє The Wall Street Journal, справжньою стратегічною силою Тегерану можуть стати морські міни, які менш помітні, проте не менш небезпечні, ніж удари по хмарочосах у Дубаї.

Видання підкреслює, що морські міни є простим, але надзвичайно ефективним засобом ведення асиметричної війни, здатним завдати серйозних економічних наслідків на міжнародному рівні. Іран уже розпочав мінування Ормузької протоки — одного з ключових водних шляхів, через який здійснюється транспортування більшості нафти та скрапленого газу з регіону Близького Сходу. На цей момент встановлено лише кілька мін, проте їхній потенційний вплив значно перевищує видимі масштаби.

«Це ефективний інструмент асиметричної війни. Інші можливості для атаки обмежені, але існують ці асиметричні засоби», — зазначає експерт з морських загроз Джахангір Е. Араслі. Іран володіє широким спектром морських мін, включно з дрейфуючими та мінами, які закріплюються на морському дні або плавають на певній глибині, наприклад, один метр під водою.

Згідно з дослідженням Військово-морського інституту США, опублікованим кілька років тому, морські міни під час Другої світової війни завдавали найбільшої шкоди американському флоту, перевищуючи за небезпекою інші загрози. Для Ірану мінування Ормузької протоки ускладнюється тим, що його можна проводити за допомогою водолазів на звичайних рибальських суднах, без залучення великих військових кораблів.

Незважаючи на існування методів розмінування, наявність мін у воді робить проходження танкерів через Ормузьку протоку надзвичайно ризикованим. Для безпечного проходу необхідно використовувати військові кораблі, які супроводжують судна, очищають шлях від мін та забезпечують безпеку. Проте навіть супровід не гарантує повної безпеки. WSJ нагадує, що під час Ірано-Іракської війни в 1980-х роках американський флот застосовував конвої для охорони судноплавства, проте один з фрегатів підірвався на морській міні, що спричинило додаткову кризу.

Війна вже спричинила серйозні наслідки для світового нафтового ринку. До початку кризової ситуації через Ормузьку протоку щоденно транспортувалося близько 20 мільйонів барелів нафти, тоді як наразі цей показник практично знизився до нуля.

Окрім цього, колишній радник з національної безпеки США Джон Болтон висловив критику на адресу тодішнього президента Дональда Трампа, вказавши на декілька серйозних помилок під час конфлікту з Іраном. Серед них — відсутність підготовки американської громадськості, Конгресу та союзників до війни, а також недостатня увага до співпраці з іранською опозицією.

Таким чином, хоча Іран активно застосовує ракетні та дронові удари, справжньою загрозою, здатною суттєво вплинути на регіон та світовий ринок енергоносіїв, залишаються морські міни, що становлять складну та потенційно руйнівну силу у веденні асиметричної війни.