Окупанти розгорнули гігантські системи глушіння для боротьби з дронами

Російські підрозділи проводять випробування нового захисного механізму, призначеного для протидії атакам безпілотних літальних апаратів. Розробка передбачає використання обертових сталевих тросів, змонтованих на наземному безпілотному транспортному засобі гусеничного типу. Конструкцію створили механіки одного з мотострілецьких підрозділів, який діє на Запорізькому напрямку, після чого систему встановили на багатоцільову платформу під назвою «Кур’єр».

За своїм зовнішнім виглядом пристрій нагадує сільськогосподарський культиватор. Він складається з чотирьох дискових вузлів, на кожному з яких закріплено дев’ять або десять тонких сталевих тросів. Під час роботи ці елементи обертаються у вертикальній площині, утворюючи рухомий бар’єр навколо машини. Розробники заявляють, що під час атаки FPV-дронів троси мають фізично збивати апарати або змінювати їхню траєкторію, відводячи від цілі.

Командування підрозділу зазначає, що система перебуває на стадії експериментальних перевірок і остаточні висновки щодо її ефективності ще не зроблені. Безпілотна платформа «Кур’єр» має масу близько двохсот п’ятдесяти кілограмів і розглядається як універсальний носій. Вона може використовуватися для доставки вантажів, евакуації поранених або загиблих, а також потенційно для виконання штурмових завдань у разі оснащення відповідним озброєнням.

Повідомляється, що силова установка цієї машини здатна одночасно приводити в рух усі чотири вали з тросами, забезпечуючи безперервне обертання захисних елементів. Наземні безпілотні транспортні засоби поступово формують окремий напрям технологічного суперництва у війні. Обидві сторони приділяють дедалі більше уваги їх виробництву та розвитку, намагаючись замінити людину під час виконання найбільш небезпечних завдань безпосередньо на передовій.

Результативність нового обертового захисту наразі не підтверджена практикою, однак сама поява такого рішення демонструє пошук нестандартних методів боротьби з безпілотниками. На початку повномасштабного вторгнення російські війська встановлювали на танки та іншу бронетехніку металеві клітки й сітки для захисту від ударів зверху. Хоча спочатку ці конструкції сприймалися скептично, згодом подібні підходи почали застосовувати й інші армії.

Раніше також з’являлася інформація про патентні розробки зі схожими принципами дії. У дві тисячі двадцять третьому році описувалася концепція вентилятора, що обертається на даху танка, а у травні дві тисячі двадцять п’ятого року повідомлялося про інший пристрій з обертовими лопатями з обох боків бойової машини. У патентному описі зазначалося, що рухомі елементи мають ускладнювати оператору дрона своєчасне виявлення системи захисту.

Серед останніх тенденцій також відзначається адаптація тактики застосування безпілотників і озброєння у відповідь на поширення так званих «танків-їжаків». Такі бронемашини оснащуються імпровізованими шипами, дротами та тросами, призначеними для зниження ефективності атак FPV-дронів. Незважаючи на зростання ролі безпілотних систем, бронетехніка, включно з танками, бойовими машинами піхоти та самохідною артилерією, залишається ключовим інструментом наступальних і оборонних дій обох сторін. Водночас активне використання дронів суттєво обмежило можливості броні, що призвело до формування позиційного глухого кута на лінії фронту.