Як ухилянти втекли з України: розповідь про бажання втечі та свободи

Українець Віктор Пінхасов не може приховати посмішки після того, як йому вдалося втекти з України, подолавши Карпати в одиночному п’ятиденному поході. 34-річний чоловік, який раніше працював таксистом у Києві, прибув до Румунії, заявивши, що прагне свободи та нормального життя. Віктор є лише одним із десятків чоловіків, які щотижня намагаються незаконно перетнути український кордон. Після майже чотирьох років війни країна стикається зі зростаючою нестачею кадрів, що ускладнює утримання фронту та ведення бойових дій.

Журналісти поспілкувалися з шістьма ухилянтами, які не бажали брати участь у війні з невизначеним кінцем, попри дипломатичні спроби врегулювати конфлікт. Водночас підкреслюється, що Росія, маючи населення, яке перевищує українське більш ніж утричі, може поповнювати свої війська значно легше.

Пінхасов розповів, що близько місяця готувався до втечі: вивчав навігаційні додатки, слідкував за каналами в Telegram, де люди діляться порадами щодо перетину кордону, запасався енергетичними батончиками та спорядженням для виживання. У день втечі він залишив частину спорядження в горах, щоб пришвидшити перехід і уникнути затримання.

Після втечі Віктор приєднався до понад 30 тисяч українських чоловіків, які з початку війни 2022 року незаконно перетнули кордон Румунії. Всім їм надано тимчасовий захист відповідно до європейських норм для біженців. За даними Державної прикордонної служби України, понад 25 тисяч осіб були затримані під час спроби перетину лише до Румунії; окремі українці тікають також до Молдови, Угорщини, Білорусі та інших країн.

Небезпечний перехід

Не всі ухилянти долають кордон без втрат. Щонайменше 29 чоловіків загинули, намагаючись подолати гори або річку Тиса, яка розділяє північ Румунії та південно-захід України. Інший ухилянець, що назвався Дімою, розповів про серйозні травми: він втратив усі пальці на ногах через обмороження після п’яти днів у горах під час морозів. 42-річний будівельник пояснив, що батько двох дітей залишив Україну після вручення повістки на початку війни. У квітні 2022 року він звернувся до контрабандистів, які допомогли йому втекти, але не попередили про смертельну небезпеку.

Діма описав сильну хуртовину, яка ускладнила пересування: "Ми не бачили одне одного навіть на метр". Один із супутників загинув від холоду, а тіло не змогли дістати кілька тижнів. Діма вижив завдяки рятувальній службі Румунії, яка евакуювала його гелікоптером.

Ден Бенга, відповідальний за рятувальні операції, повідомив, що за чотири роки його команда разом з іншими державними службами допомогла 377 українським чоловікам. Він зауважив, що багато з них не мають належного спорядження для подолання крутих схилів та снігу по коліно, що підвищує ризик травм або виснаження. За словами Бенги, деякі віддають перевагу втечі через гори, а не участі у війні. Водночас він підкреслив, що не засуджує ухилянтів: "Ми не можемо знати, що відбувається у їхній свідомості та душі. Наша робота спрямована на підтримку та допомогу."

Мобілізація та правові наслідки

1 грудня голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак повідомив, що дедалі більше військовозобов’язаних українців віком від 25 років вступають до коледжів після того, як держава у 2023-2024 роках закрила ключові можливості вступу до університетів для чоловіків, які підлягають мобілізації. Водночас адвокат і ексдепутат Київоблради Роман Симутин зазначав, що ухилення від мобілізації вважається кримінальним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, штрафів або виправних робіт. Він детально розповів про строки ув’язнення та порядок розшуку правопорушників.

Аналіз ситуації: Ухилянти та їхній вплив на обороноздатність України

Віктор Пінхасов став символом все більшого явища серед українців, які намагаються уникнути мобілізації та війни, відправляючись за межі країни. Його випадок — лише один із багатьох, ілюструючи зростаючу тенденцію серед громадян, які відмовляються брати участь у бойових діях. Однак, як показує ситуація, не всі ці спроби безпечні: багато хто гине чи отримує серйозні травми при спробах перетину кордону.

З початку війни кількість ухилянтів, які намагаються виїхати за кордон, вже перевищила 30 тисяч осіб, і це лише офіційні дані по Румунії. Збільшення кількості ухилянтів ставить під загрозу не лише людські життя, а й обороноздатність країни, адже кожен такий випадок — це втрата потенційного захисника. Нестача кадрів на фронті зумовлює додаткові складнощі у веденні бойових дій, в той час як Росія продовжує мати значну чисельну перевагу.

Не можна ігнорувати також питання правових наслідків. Ухилення від мобілізації є кримінальним злочином, і згідно з українським законодавством, за це передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, штрафів або виправних робіт. Проте, що робити з тими, хто через моральні або психологічні причини відмовляється від служби? Чи достатньо одного військового обов'язку для того, щоб змусити людину воювати? Це питання залишається відкритим і потребує більш глибокого обговорення.

Таким чином, ситуація з ухилянтами має подвійне значення. З одного боку, це соціальний і психологічний феномен, що відображає громадське незадоволення війною, а з іншого — безпосередня загроза для національної безпеки України. Влада має знайти баланс між забезпеченням обороноздатності та захистом прав громадян, намагаючись зменшити кількість таких втеч.

Підписуйтесь на наш Телеграм канал

Підписуйтесь на наш канал і будьте в курсі всіх останніх подій України та Світу

Відкрити канал

Джерела:

• "Я хочу піти і бути вільним, жити": ухилянти розповіли CNN, як втекли з України