Співпрацюємо в назад: Флеш виявив серйозні проблеми з дронами.

У сфері застосування безпілотних літальних апаратів Україна постійно стикається з труднощами, пов’язаними з темпами адаптації та масштабування технологічних рішень. Про це заявив фахівець з радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш». За його словами, після появи в Україні ефективних технічних рішень противник у стислі терміни копіює їх, швидко впроваджує та масштабно застосовує, що створює додаткові виклики для українських підрозділів.

Експерт підкреслив, що українська сторона часто змушена місяцями розробляти та впроваджувати контрзаходи, реагуючи на вже адаптовані рішення ворога. У результаті така модель призводить до постійної роботи «навздогін», що істотно ускладнює ведення бойових дій в умовах війни. На його думку, для досягнення переваги у сучасному протистоянні критично важливо діяти на випередження, а не обмежуватися лише реакцією на кроки супротивника.

Бескрестнов звернув увагу на суттєву різницю у підходах до ведення війни між Україною та Росією. Російська сторона робить ставку на обмежену кількість перевірених моделей безпілотників, які швидко та масово впроваджуються у війська. В Україні ж одночасно працює кілька виробників ударних дронів, що перебувають у стані конкуренції між собою, через що процес уніфікації, адаптації та масштабування рішень відбувається повільніше.

За словами експерта, технологічне протистояння у сфері БПЛА розвивається з надзвичайно високою швидкістю, і українська сторона нерідко опиняється позаду у пошуку ефективних контрзаходів. Російська армія активно застосовує дрони на базі типу «Шахед», що стало фундаментом їхньої стратегії використання безпілотних систем. Водночас Україна має кілька різних типів дронів, однак не завжди здатна оперативно розгорнути їх у необхідних масштабах.

Разом із тим Україна зберігає лідерство в окремих сегментах безпілотної авіації. Зокрема, БПЛА «Баба Яга» продемонстрував високу ефективність у бойових умовах і став одним із прикладів успішних українських розробок. Проте загальна ситуація залишається динамічною та потребує постійного вдосконалення.

Окремо зазначається, що на річці Дніпро російські війська розгортають нові безпілотні катери Sirius-82. Ці платформи здатні перевозити вантажі та встановлювати якорні річкові міни. Управління такими катерами здійснюється дистанційно за принципом, аналогічним керуванню повітряними БПЛА, і вони застосовуються для диверсійних дій на водних шляхах.

Крім того, за інформацією Головного управління розвідки, Росія планує використовувати дрони «Герань-5» у складі повітряних ударних операцій. Запуск цих апаратів передбачається з літаків Су-25, що забезпечує додаткову мобільність. Повна злітна маса дрона становить 850 кілограмів, максимальна дальність польоту сягає 950 кілометрів, а тривалість перебування в повітрі може досягати двох годин.

Наведені факти свідчать про необхідність прискорення розвитку та впровадження технологічних рішень у сфері боротьби з безпілотниками. В Україні вже існують напрацювання у цьому напрямі, однак для збереження переваги потрібне суттєве підвищення швидкості масштабування та практичного застосування нових технологій у бойових умовах.

Важливість оперативного реагування на розвиток технологій БПЛА в Україні

Технологічний розвиток безпілотних літальних апаратів (БПЛА) в Україні стикається з серйозними викликами, що потребують не лише швидкого реагування, а й проактивних кроків для досягнення технологічної переваги. В умовах війни кожен день затримки в адаптації нових рішень може стати критичним, що, на жаль, ілюструється на прикладі української оборонної стратегії в сфері БПЛА.

Як зазначає фахівець Сергій Бескрестнов, стратегія «навздогін» не є оптимальною у контексті сучасної війни, де технології змінюються зі швидкістю, що ставить під загрозу ефективність національної оборони. Українські війська постійно змушені розробляти контрзаходи до вже запроваджених ворожих рішень, що створює додаткові труднощі при веденні бойових дій. Тим часом Росія намагається використати масову інтеграцію перевірених моделей дронів, що дозволяє їй значно прискорити масштабування цих технологій.

Незважаючи на те, що Україна зберігає лідерство в ряді інноваційних розробок, таких як БПЛА «Баба Яга», проблема масштабування та оперативного розгортання нових технологій залишається. Важливість збільшення темпів адаптації та інтеграції нових дронів на всіх етапах виробництва та використання в бойових умовах очевидна. Проблема, яку підняв Бескрестнов, полягає в тому, що цей процес часто відбувається недостатньо швидко, що дає супротивнику час для адаптації та подальшого застосування технічних рішень.

Ключовою проблемою залишається конкуренція серед українських виробників, яка може стати як перевагою, так і перешкодою для ефективного масштабування БПЛА. Щоб зберегти технологічну перевагу, Україні необхідно продовжувати інвестувати в розвиток нових рішень та створювати умови для їх оперативного впровадження у війська. Це дозволить не тільки вирівняти ситуацію на фронті, але й вивести українську оборонну стратегію на новий рівень.

Відзначаючи також нові розробки російських військ, такі як безпілотні катери Sirius-82, варто зазначити, що розвиток таких платформ вимагає від України бути готовою до боротьби не лише в повітрі, а й на водних шляхах. Це ще раз підкреслює необхідність швидкого реагування на нові технологічні виклики в умовах сучасної війни.

Підписуйтесь на наш Телеграм канал

Підписуйтесь на наш канал і будьте в курсі всіх останніх подій України та Світу

Відкрити канал

Джерела:

• "Ми працюємо навздогін": "Флеш" вказав на велику проблему із дронами