Чи можливо в Європі створити аналог французького Орєшника? - експерт дає відповідь

Франція продовжує демонструвати високі можливості у створенні міжконтинентальних балістичних ракет, однак розробка ракет середньої дальності залишається проблемною. Незважаючи на численні заяви про плани створення ракет з дальністю до 2500 км, практичні результати поки не досягнуті. Експерт зазначає, що для Європи створення аналога російського комплексу "Орєшнік" є складним і тривалим процесом.

Франція продемонструвала високий рівень у створенні міжконтинентальних балістичних ракет, але розробка ракет середньої дальності залишається складним завданням. Незважаючи на успішне виробництво ракет, дальність яких досягає 9000 кілометрів, проєкти ракет, здатних покривати відстані близько 3000 кілометрів, ще не досягли стадії практичного втілення. Це підкреслив Іван Киричевський, військовослужбовець 413-го полку СБС «Рейд» та експерт з озброєнь Defense Express. За його словами, впродовж 2025 року Франція неодноразово заявляла про плани створення власних балістичних ракет з дальністю від 1000 до 2500 кілометрів. Однак досі ці проєкти залишаються на рівні публічних заяв, без конкретних реалізацій.

Ці заяви стали на тлі недавніх висловлювань президента Франції про необхідність для Європи створити аналог російського ракетного комплексу «Орєшнік». Експерт звертає увагу на те, що Франція має давні традиції у розвитку ракетної технології. Зокрема, вона розробила оперативно-тактичний комплекс Pluton, здатний доставляти ядерні боєзаряди на відстань до 120 кілометрів, а також комплекс Hades, який виконував подібні завдання на дальності до 500 кілометрів. Окрім того, Франція має на озброєнні балістичні ракети середньої дальності S2 та S3, які можуть доставляти ядерну зброю на відстань 3700 і 3000 кілометрів відповідно. Найновішою розробкою у цій сфері є міжконтинентальна ракета M51 з дальністю до 9000 кілометрів, яка є основою сучасного ядерного стримування Франції.

Іван Киричевський зауважує, що після завершення Холодної війни навіть Франція зіткнулася з втратами важливих технологічних можливостей. Попри численні інвестиції у підтримку ядерного арсеналу, Франція здатна створювати лише міжконтинентальні ракети, а розробка ракет середньої дальності просувається повільно і в основному на рівні декларацій. У цьому контексті експерт порівнює ситуацію з російським досвідом, наголошуючи, що розробка комплексу «Орєшнік» не була легкою для Росії. Згідно з наявними даними, Росія могла використовувати принцип так званої «ракетної матрьошки», вилучивши один з етапів міжконтинентальної ракети «Ярс» і перетворивши його на двоступеневу систему під назвою «Кедр». Цей підхід також підтверджує, що навіть прості рішення у сфері ракетних технологій потребують десятиліть роботи.

Проєкт РС-26 «Рубеж», який є попередником «Орєшніка», почали розробляти ще в 2010-х роках. Проте перший політ ракети відбувся лише через близько п’ятнадцять років. У створенні цього комплексу були використані напрацювання радянських ракетних програм, таких як РСД-10 «Піонер» і РТ-2. Як зазначає Киричевський, розробка європейського аналога «Орєшніка» є складним і тривалим процесом. Для цього потрібне не лише фінансування, а й відновлення втрачених технологічних можливостей.

Аналіз: Франція і виклики у розвитку ракет середньої дальності

На фоні успіхів Франції у створенні міжконтинентальних балістичних ракет варто звернути увагу на складнощі, з якими країна стикається у сфері ракет середньої дальності. Незважаючи на наявність МБР M51 з дальністю до 9000 км, проєкти ракет на 1000–2500 км залишаються на рівні декларацій, що підкреслює технологічний розрив між планами та практичною реалізацією.

Історія французьких ракетних розробок демонструє певну традицію та накопичений досвід: від оперативно-тактичних комплексів Pluton і Hades до балістичних систем S2 та S3. Однак втрата ключових технологічних можливостей після Холодної війни суттєво сповільнила прогрес у середньому сегменті. Попри інвестиції, Франція наразі здатна ефективно виробляти лише міжконтинентальні ракети, а розробка систем дальністю 1000–3000 км залишається декларативною.

Порівняння з російським досвідом, зокрема з комплексом «Орєшнік» і його попередником РС-26 «Рубеж», показує, що створення подібних систем потребує десятиліть роботи, серйозних фінансових ресурсів та відновлення технологій. Використання принципу «ракетної матрьошки» Росією свідчить, що навіть прості технічні рішення потребують тривалого часу для впровадження, що також актуально для європейських амбіцій у цій сфері.

Таким чином, розвиток французьких ракет середньої дальності можна оцінювати як перспективний, але надзвичайно складний процес. Поки що ключовим фактором залишаються не стільки фінансові можливості, скільки відновлення та інтеграція втрачених технологічних компетенцій, без яких створення повноцінного європейського аналога «Орєшніка» залишається далекою перспективою.

Джерела:

• Французький "Орєшнік": експерт оцінив, чи є у Європи можливості для створення аналогу