Росіяни випробовують дрони-шрапнель: аналітик б’є на сполох

Російські збройні сили розпочали використання дронів-шрапнелей, інтегруючи їх в систему бойових дронів, зокрема на дроні типу "Гербера". Військово-політичний аналітик Олександр Коваленко повідомив, що наразі на такі дрони встановлюються бойові частини, виготовлені з 152-мм артилерійських снарядів, вагою до 15 кг.

Дрон "Гербера" є дешевим засобом для відволікання систем протиповітряної оборони, не має власного блоку наведення, що робить його менш ефективним в прямому ураженні цілей, проте значно збільшує загрози, пов’язані з його використанням. Керування таким дроном може здійснюватися як пілотом, так і за допомогою розвідувального дрону в реальному часі.

Небезпека від дронів з бойовими частинами полягає в тому, що шрапнельна частина може детонувати в повітрі у разі виявлення мобільно-вогневої групи або системи протиповітряної оборони. Вибух створює велику зону ураження, що є особливо небезпечним для легкоброньованої техніки та людей на землі.

Олександр Коваленко також звернув увагу на нові загрози, пов’язані з фото- та відеофіксацією цивільними особами збитих дронів або засобів радіоелектронної боротьби. Часто люди, зокрема грибники та фермери, фотографуються поруч із такими об'єктами, не усвідомлюючи, що наближення до дронів, спроби транспортувати чи переміщати їх є смертельно небезпечними. Це стає особливо актуальним в умовах, коли на "Гербери" встановлюються бойові частини.

У зв'язку з використанням дронів з бойовими частинами і поширенням загрози від нерозірваних боєприпасів, ситуація з безпекою на території України стає критичною. Україна входить до п’ятірки країн світу, які мають найбільшу кількість мін та інших вибухонебезпечних предметів. Ця проблема значно ускладнює безпеку цивільного населення, оскільки такі боєприпаси можуть залишатися в землі протягом тривалого часу після їх використання.

Згідно з даними Тимура Пістрюги, голови правління Асоціації саперів України, на середину серпня 2025 року внаслідок вибухів мін та нерозірваних боєприпасів постраждали 1277 осіб, з яких 354 загинули. Ці цифри є лише частковими, оскільки реальна кількість жертв може бути значно більшою. Окремим фактором є використання дронів для дистанційного мінування, що дозволяє розкидати міни-пелюстки або інші небезпечні предмети на великі території, ускладнюючи їх виявлення та ліквідацію.

Експерти підкреслюють, що поєднання використання дронів-приманок з бойовими шрапнельними частинами та існуючою проблемою мін та нерозірваних боєприпасів створює величезну загрозу для цивільних осіб та військових. У цьому контексті важливо дотримуватись суворих правил безпеки при виявленні будь-яких залишків російських технічних засобів або дронів на території України.

Підписуйтесь на наш Телеграм канал

Підписуйтесь на наш канал і будьте в курсі всіх останніх подій України та Світу

Відкрити канал